У ніч на 27 січня під колесами пасажирського потяга N43 Київ — Івано-Франківськ загинули шестеро підлітків із села Здовбиця Здолбунівського району Рівненської області. У районній лікарні перебуває Сергій Чирук.
Суботнього вечора друзі ходили на дискотеку у сусіднє село Івачкове, що за 5 км. О першій ночі шпалами поверталися додому.
Залізничне полотно ділить Здовбицю на дві частини. Першим ішов Сергій Чирук, останньою — Ірина Доїжач. Поблизу залізничної платформи "Семилітка" пропустили товарний потяг і перейшли колію. У цей момент протилежною на підлітків наїхав пасажирський потяг.
Машиніст, помітивши людей на залізничному полотні, засигналив та увімкнув аварійне гальмування. Та через сильний вітер молодь не почула звуків. 18-річний Олександр Давидюк, 17-річні Олександр Пінчук та Назарій Яремчук, 15-річний Дмитро Кліментієв, 20-річний Валерій Доїжач із сестрою Іриною, 17 років, загинули на місці пригоди. Потяг тягнув їхні тіла 30 м. Травмований Сергій Чирук побіг додому. Розповів матері про трагедію.
— Я одним із перших прибув на місце. Це було жахливе видовище. Підбіг до двох нерозчленованих тіл, пробував пульс, та все було дарма, — говорить голова сусіднього села Миротин Василь Мартинюк, 49 років. — Мені знайомий залізничник розповів, що у потязі ще в Острозі відмовив прожектор, та машиніст вирішив продовжувати рух. Також цей поїзд запізнювався і гнав зі швидкістю 120 кілометрів на годину.
Справою займається Рівненська транспортна прокуратура.
— Скоріш за все, аварія виникла не з вини машиніста, — розповідає транспортний прокурор Рівного Олексій Корольов, 31 рік. — Прожектор працював, але зустрічні поїзди мають приглушувати світло. Уникнути зіткнення, рухаючись на швидкості 90 кілометрів на годину, не вдалося. Гальмівний шлях поїзда становить 900 метрів.
Василь Мартинюк викликав "швидку" та міліцію. Медики прибули за півгодини. Шматки тіл загиблих зібрали у мішки.
— У ту ніч здійнявся страшний вітер, — згадує 39-річний Роман Мулик зі Здолбунівської лікарні швидкої допомоги. — Ми подумали, що хтось міг залишитися в живих. Почали кричати. Та через шум і вітер не чули голосів одне одного. То й не дивно, що загиблі не почули сигналу потяга.
У понеділок на станції "Семилітка" за 10 м від церкви лежали закривавлені камені, замерзлі мізки та людська п"ята у чорній шкарпетці.
28 січня хоронили загиблих. Голова Рівненської облдержадміністрації Віктор Матчук оголосив понеділок траурним днем. У Здовбицькій середній школі відмінили уроки. У селі ніхто не працював. Губернатор ходив від хати до хати загиблих і співчував батькам. Кожній родині на загиблого роздав по тисячі гривень. Усі вони мешкали по сусідству на вул. Приймацька.
За 10 метрів від церкви лежала людська п"ята у чорній шкарпетці
Олександр Давидюк навчався на другому курсі Рівненського державного гуманітарного університету.
Назарій Яремчук після школи ніде не працював. Декілька років тому на цій же колії під колесами потяга загинув його брат.
Дмитро Кліментієв здобував фах машиніста у Здолбунівському залізничному ліцеї.
Валерій Доїжач працював у депо, його сестра Ірина — школярка. У Доїжачів не залишилося більше дітей.
Олександр Пінчук навчався у випускному класі школи.
На цвинтарі в ряд насипали п"ять могил. Брата та сестру Доїжачів поховали в одній могилі.
Сергій Чирук нині у реанімації. Лікарі намагаються вивести його із шокового стану.
2 
35413
Коментарі