У ніч на 9 серпня в селі Куманівка Козятинського району Вінницької області повісився 20-річний Микола Тимощук. Його тіло знайшли в садку на околиці села. Того вечора він був у клубі.
— Колю знала з дитинства, — каже Антоніна Степанова, 68 років, сусідка сім"ї загиблого. — Завжди вітався, нікому не грубив. Кажуть, повісився через якусь Юлю.
Батько Миколи працює комбайнером, мати — домогосподарка. Старша сестра живе у сусідньому селі. Хлопець навчався у Вінниці, в аграрному університеті.
— Оце як став у Вінниці вчитися — біс якийсь уселився, — продовжує сусідка.
— Коля був хлопцем із характером, — говорить 20-річний Богдан Поперечний, університетський товариш Миколи. — От раптом рішив кинути курити. У той же вечір кинув, хоч усі курили. З університетськими дівчатами не водився, тільки з якоюсь "малою" по телефону говорив. Якось запитав за неї, але він відмахнувся. Про особисте не казав. Смерть Колі — то якась загадка. Він горілкою не зловживав. Того вечора хтось день народження справляв, так він спокійно спілкувався, пішов додому тверезий. Удома написав записку, просив нікого не звинувачувати в смерті.
Микола Тимощук три курси провчився на факультеті автоматизації та комплексної механізації технологічних процесів.
— Ми втратили здібного студента, — каже 48-річний Олег Ємельянов, викладач охорони праці. — Таких студентів зараз мало. Завжди був серед добровольців, що не попросиш — зробить. Вчився гарно, по своїй ініціативі сам переробив курсову, завжди тримав себе у руках. Було б краще, щоб він трохи водився з гуртожитськими хлопцями.
Коментарі