— Того вечора я відчувала щось лихе. Дивлюся на брата й думаю: його скоро не стане, — згадує 19 вересня ОленаПаламарчук, 16 років. У ніч 20 вересня на турніку за хлівом повісився її брат Сергій Паламарчук, 23 роки.

Паламарчуки живуть у селі Некраші Черняхівського району за 18 км від Житомира. Олена навчається в Забрідській середній школі. Її мама Тетяна працює гардеробницею в житомирському розважальному центрі "Додо". З чоловіком Леонідом вона розлучилася 1993 року.

— Це не вперше брат хотів повіситися. Торік зупинила його, коли виходив на подвір"я з мотузкою на шиї, — розповідає Олена.

19 вересня Сергій Паламарчук курив на подвір"ї. Був напідпитку. Мати запропонувала випити чаю, але він відмовився. Надіслав повідомлення "Добраніч" на мобільний коханій Людмилі. З дівчиною познайомився влітку.

— Серьожа "крутив" дискотеки в нашому клубі. Я з мамкою влягли спати. Вранці сусід сказав, що брат висить за хлівом, — втирає сльози дівчина.

Чоловіка знайшли на турніку за хатою. Занесли до веранди. Написали повідомлення Людмилі.

— Люда не повірила. Думала, що я жартую, — каже Олена.

Зупинила його, коли виходив на подвір"я з мотузкою на шиї

21 вересня Паламарчука ховали. Попрощатися прийшли колишня дружина та батько Леонід. Турніка розібрали. Кілька років тому Сергій зробив його сам.

2003-го Паламарчук одружився з односельчанкою Юлею. У подружжя народився син Максим.

— За рік після весілля Юля пішла від брата. Малого забрала. Зараз живе в селі Зороків Черняхівського району, — продовжує Олена Паламарчук. — Сергій переживав. Хотів помиритися з дружиною, але Юлія не бажала про це й чути.

Паламарчук отримав у Житомирському ПТУ N15 спеціальність водія вантажівок. Працював вантажником сміття в комунальному підприємстві "Управління автошляхів" Житомира. Напередодні загибелі мав отримати аванс.

— Не дали ні копійки, — каже 45-річна Тетяна Паламарчук, мати загиблого. — Син  засмутився, бо 20 вересня планував піти з Лєною і з Людою на базар. Як отримує зарплату, завжди оселедця візьме, пиво.

Сергія пам"ятають спокійним і мовчазним. Він заїкався, бо в 3-річному віці злякався зграї собак.

— Він був трохи закомплексованим, — розповідає учителька Паламарчука Марія Колодюк. — Діти часто кепкували, прозивали заїкою. Коли однокласники діставали, ставав некерованим, міг битися. Повісився, мабуть, тому, що дуже любив свою Юлю. Усі про це знають. Але вона пішла, бо руки прикладав. Він не міг змиритися, що в нього вже немає сім"ї.

×