Сім років у вінницькій в"язниці перебуває підприємець із Києва Олександр Рафальський, 37 років. За вбивство п"ятьох осіб він отримав довічне ув"язнення.

— Я недавно відремонтувала синові камеру, — каже 58-річна Тамара Рафальська, мати Олександра. — У тюремну школу купила відеомагнітофон. Добре, що в Саші загоїлася нога, він тепер майже не кульгає. На слідстві його так били, що довелося рятувати ногу від гангрени.

Рафальський подав позов до Європейського суду з прав людини. Скаржиться на катування під час слідства. Запевняє, що його справу сфабрикували слідчі Київської обласної прокуратури. Якщо позов задовольнять, чоловіка виправдають. Уповноважений Верховної ради України Ніна Карпачова вимагає у Генеральної прокуратури повторного розслідування його справи.

Батьки Олександра Тамара й Анатолій Рафальські — бізнесмени. На початку 1990-х відкрили у столиці підприємство "Полімерзахист", виготовляли і продавали полімерні матеріали. 2000-го взяли в оренду ділянку в райцентрі Тетіїв Київської області.

— Розчистили, висушили той смітник, — згадує Тамара Михайлівна. — Будували магазин і кафе, але так його і не закінчили. Саші по телефону почали погрожувати. Вимагали продати все за безцінь й забиратися з Тетієва. Спочатку прокололи колеса в машині, потім украли її. Ми не відступали. У червні 2001 року сина заарештували.

Сім років тому на початку квітня біля села Денихівка Тетіївського району трактором виорали 4 людські голови. Згодом міліціонери знайшли обезголовлені тіла двох жінок, дівчини та чоловіка.

Першим затримали підлітка Костянтина з міста Бориспіль. За півроку до знахідки він звертався до міліції. Казав, що зникли його матір, дві сестри і брат. Хлопця посадили до слідчого ізолятора. За кілька тижнів він повісився на шкарпетках.

Наступним арештували Рафальського та його друзів: Володимира Харченка, В"ячеслава Барановського і Степана Чернака. Чоловіки будували підприємцям магазин. Олександра звинуватили в організації банди, що грабувала людей, які продали квартири.

— Сашу УБОЗівці так побили, що він на ногах не тримався, — розказує Тамара Рафальська. — Потім пояснили, що начебто він закрився в туалеті, хотів втекти через вентиляційний отвір.

Разом із Рафальським затримали 16-річну Надію Харченко. Дівчина знала Олександра, дружила із його сестрою та донькою. Надія дала свідчення проти чоловіка, від яких на суді відмовилася. Пояснила, що підписала, бо її катували.

— У квартиру увірвались якісь чоловіки в цивільному, — розповідала вона на суді. — Один спитав моє прізвище. "А ваше?" — питаю. У відповідь отримала удар в обличчя. В управлінні міліції Київщини били так, наче я здоровий мужик. Вимагали написати заяву, наче Саша мене зґвалтував. Коли відмовлялася — знову били.

Стріляли холостими патронами в потилицю

Рафальському одягали на голову протигаз, заповнений отруйним газом "Черемуха". До статевих органів підключали електричний струм. Вивезли в ліс, змусили копати могилу. Над ямою поставили на коліна, стріляли холостими патронами в потилицю.

Володимир Харченко казав на суді, що його змусили обмовити Рафальського. В ізоляторі чоловік намагався перерізати собі вени. За неправдиві свідчення проти Олександра та його друзів Степанові Чернаку обіцяли пом"якшити покарання.

— Де мої 15 років? — кричав він услід прокуророві, коли почув вирок.

30 липня 2004 року Апеляційний суд Київської області засудив Рафальського, Чернака та Барановського до довічного ув"язнення. Харченко отримав 15 років. Верховний суд залишив вирок без змін.

Інтереси Рафальського захищає адвокат Віктор Колбанцев.

— Справу сфальсифікував тодішній слідчий облпрокуратури Карман, — зазначає він. — На полі під Тетієвом викопали останки трьох жінок і чоловіка. Слідчі запевняли, що це були мати й донька — Вікторія і Ганна Овраси, Тетяна Іконнікова та Віктор Юров. П"ятою жертвою називали Олену Харченко. Цих людей, мовляв, убили впродовж двох років. Однак експертиза це заперечила. За версією слідства, Олександр із друзями вбивали людей у магазині Рафальського. Але земля на тілах не відповідає тамтешнім ґрунтам.

Адвокат говорить, слідство не встановило, кому належать тіла.

— Рафальського засудили за вбивства, яких не було, — веде далі захисник. — За версією слідства, Олену Харченко убили ще у 1999 році. Але ця жінка у 2002-му приїжджала в Тетіїв, її бачили сусіди. У матеріалах справи є рапорт із Тетіївської міліції, датований 2003 роком. Олена розшукувала доньку. Мати й донька Овраси планували виїхати в Росію, мали квитки на поїзд.

Тамара Рафальська створила громадську організацію, в якій об"єдналися батьки незаконно засуджених. Нині Генеральна прокуратура проводить додаткове розслідування справи.

×