четвер, 19 квітня 2007 07:05

Олександра Алаверанова зарізали біля станції метро

Автор: фото: Юлія НЕДОПИТАНСЬКА
  Киянка Олена Алаверанова показує останнє прижиттєве фото сина Олександра. Знімок зробили за два місяці до його смерті
Киянка Олена Алаверанова показує останнє прижиттєве фото сина Олександра. Знімок зробили за два місяці до його смерті

Минулого понеділка у столичній лікарні швидкої допомоги помер 46-річний садівник ботсаду імені Фоміна Олександр Алаверанов. Неподалік станції метро Лук"янівська його шість разів ударив ножем невідомий.

Увечері 17 березня Олександр повертався з дачі на Осокорках. Вийшов із метро о восьмій вечора і попрямував до тролейбусної зупинки. Раптом ззаду підбіг молодик і, не сказавши ні слова, ударив чимось у шию. Олесандр Алаверанов розвернувся до нього. Наступний удар прийшовся у шию спереду — у нападника був ніж. Ще чотири удари Олександрові завдано в плече.

На Лук"янівській площі було багато людей, галасували вболівальники, які поверталися з футбольного матчу "Динамо" — "Зоря". Четверо 18-річних хлопців побачили, як Олександр падав, махав руками. Вони не розгледіли в нападника зброї. Спробували "розборонити" чоловіків. Нападник утік.

Олександр стікав кров"ю на асфальті. Викликали "швидку". У темряві люди, що оточили чоловіка, не відразу розгледіли рани. З мобільного хлопці телефонували мамі Олександра і сказали, що син розбив голову об асфальт.

Лікарів чекали 20 хв. Машина відвезла закривавленого Алаверанова до лікарні N17. Медики побачили ножові поранення й відправили постраждалого до лікарні швидкої допомоги. У реанімації лікарі діагностували розірвані нерви й покалічений хребет.

— Хлопці, які викликали "швидку", сказали лиш, що нападник був лисим, — плаче мама Алаверанова Олена Семенівна, 78 років.

Батько Олександра Алаверанова — іранець, матір — українка. Чоловік мав азійську зовнішність. Коли торік завів бороду, родичі жартували, що він — індус. Але все життя він записував і називав себе українцем.

За фахом Олександр — геолог. Працював у ботсаду імені Фоміна. Шість років тому розлучився й мешкав із доньками, 17-річною Дариною і 23-річною Яною.

Наступного після нападу дня до Олександра приходив слідчий з Шевченківського райвідділу. Йому Алаверанов розповів про обставини сутички. Обличчя нападника він не бачив. Каже, що той у темній куртці і з панчохою на лисій голові. Олександр вважав, що на нього напав скінхед — неонацист. Про це він говорив і родичам.

Скінхедам забороняється вживати алкоголь і наркотики

— Лікар сказав, що син виживе, — плаче мати. — Його хотіли виписати з реанімації. Та напередодні смерті він мені каже: "Мамо, нащо мені життя, женитися вже не буду, змінюватися не хочу". А мені в ніч перед перед трагедією снився сон, ніби я встановлюю два дерев"яних хреста. Один у землю закопала, а другий, думаю, хай син закопає.

— Через десять днів ми отримали оперативну інформацію про наркомана, — каже 30-річний слідчий Сергій Литвинов. — Йому 28 років, ніде не працює, двічі сидів — за крадіжку та зберігання наркотиків. Його впізнали свідки. Він шість разів змінював свідчення, не знає що казати.

Підозрюваний живе неподалік від Лук"янівської площі, й, за словами слідчого, після нападу пішов додому. Родичі ж не вірять, що впійманий наркоман — убивця. Кажуть, Олександра вбив скінхед.

— Занадто швидко міліція знайшла нападника — вони просто повісили вбивство на наркомана, — каже мати. — Хлопці, які рятували Сашу, казали, що вбивця — скінхед. Саша розповідав, що той був у панчосі, а слідчий говорить — в окулярах.

Олександра Алаверанова поховали на кладовищі в Берковцях. Олена Семенівна планує добиватися поновлення слідства.

Наркомана помістили у спеціальну камеру слідчого ізолятора на Лук"янівці. Йому загрожує 15 років в"язниці.

У Києві існує єдина офіційна організація скінхедів з назвою "Український рух проти нелегальної імміграції". Її 30-річний лідер Ярослав Дунаєв каже, що нападав не їхній колега.

— Я знаю про всі конфлікти, які відбуваються у місті з іноземцями, і про цей чув, — каже він. — Це не наш. До того ж метод не наш. Я розумію хлопців, яких дістали іноземці, але до вбивства нікого не спонукаю.

В організації сьогодні офіційно зареєстровано 50 киян, неофіційно — близько 170. Щоб стати скінхедом, треба заповнити анкету, щомісяця вносити гроші.

— У нас є три основні правила, — каже Дунаєв. — Не конфліктувати з міліцією, допомагати їм і не розголошувати в разі конфлікту своє членство. Організація все одно відхреститься. Наші обов"язки — брати участь у масових заходах і розклеювати пропагандистські листівки.

Скінхедам забороняється вживати алкоголь і наркотики. Якщо когось із організації помітять із пляшкою пива — виключають. Щочетверга і щоп"ятниці о 19.00 скінхеди збираються в центрі Києва. Щоразу змінюють місце.

— Для того, щоб до нас вступити, треба прочитати книжки американського письменника Пірса й російського Нестерова, подивитись фільм "Румпер Стумпер", — каже лідер. — Саме після цього фільму хлопці зазвичай стрижуться наголо й одягають джинси з підкатами.

В Україні діє ще дві легальні організації скінхедів: "Комбат — 18" та "Білий шквал" у Львові.

Зараз ви читаєте новину «Олександра Алаверанова зарізали біля станції метро». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі