Олександр Пеклушенко застрелився у власному спортзалі

 

12 березня у своєму маєтку в селі Сонячне під Запоріжжям застрелився колишній голова тамтешньої облдержадміністрації, "регіонал" 60-річний Олександр Пеклушенко. Поцілив собі в шию. Скоїв самогубство у підвальному приміщенні власного будинку, де були спортзал, сауна й душова кабіна. Поряд із тілом лежала рушниця Пеклушенка марки "Бенеллі". На спусковому гачку висіла лопатка для взуття. Прощальної записки не знайшли.

В елітному селі, де жив "регіонал", у самогубство не вірять. Кажуть, Пеклушенко був глибоко віруючий, тому не міг заподіяти собі смерть. Мовляв, його або вбили, або довели до самогубства.

— Он такой открытый, помагал всем, чем мог, — розповідає житель Сонячного. Не називається. — Та останнім часом став мовчазний, пригнічений судами — його звинувачують у розгоні Майдану. Лікувався в обласному кардіодиспансері.

У четвер зранку Олександр Миколайович був на процеду­рах. Сусіди не бачили, коли повернувся.

— По обіді до будинку під'їхала машина колишнього голови Запорізької райдерж­адміністрації Олексія Чухрая. Кажуть, Пеклушенко подзвонив до нього і сказав, що не хоче жити. Той приїхав, але вже було пізно, — ­продовжує чоловік. — У будинку працює хатня робітниця і садівники, але пострілів ніхто не чув. Потім прибула "швидка", приїхав син від першого шлюбу — Єгор. Далі — міліція, експерти з собаками. До вечора все обдивлялися. Тіло вивезли в морг.

Олександр Пеклушенко був депутатом Верховної Ради четвертого-шостого скликань від Партії регіонів. Після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах став губернатором Запорізької області. ­Ка­жуть, мав зв'язки з місцевим кримінальним авторитетом — "смотрящим" області Євгеном Анісімовим.

3 березня 2014 року звільнений з посади указом в. о. президента Олександром Турчиновим. Відтоді був поза публічною політикою.

Півроку тому його звинуватили у зловживанні владою, силовому розгоні активістів Майдану в Запоріжжі та причетності до організації тітушок. Справу розглядали в Кіровограді. За два дні до самогубства їздив туди на засідання. Кажуть, останнім часом приходив у суд із Біблією. Перебував на підписці про невиїзд. Екс-губернатору загрожувало до 10 років за ґратами.

У нього залишилася дружина — 43-річна Олена та троє дітей. 37-річний Єгор і 28-річна Катерина — від першого шлюбу й 9-річний Артем.

— Людей під обласною адміністрацією в Запоріжжі били фактично під керівництвом Пеклушенка. Я йому кілька разів дзвонив і писав: чоловіче, ти що, не бачиш? Уже все, розв'язка наближається. Вийди і скажи, що складаєш повноваження, — розповідає колишній народний депутат 50-річний Тарас Чорновіл. — Однак події, пов'язані з січнем-лютим минулого року — це тільки зачіпка. А далі — приватизація, управління економікою. Міг боятися, що сяде в тюрму. Склалася ситуація, коли перспектив немає жодних, а відповідати доведеться.

Він завжди старався добре виконувати накази ­зверху. Є малопомітна деталь. Народним депутатам регулярно присилали вітання від перших осіб держави — від Кучми, Ющенка, Януковича, прем'єрів. Воно все валяється, доки не піде в макулатуру. А в робочому кабінеті Пеклушенка в Запоріжжі на стінах у рамочках висіли вітання з усіх нагод. Людина була залежною психологічно, дуже несамостійна і навіть дещо інфантильна.

Пеклушенко називав себе солдатом Партії регіонів. На вимоги порвати партквиток заявив: я з ним жив, живу і помру!

Смерть Олександра Пеклушенка — третя серед колишніх нардепів-"регіоналів" за два тижні. 28 лютого 61-річний Михайло Чечетов викинувся з вікна столичної квартири, що на 17-му поверсі. 9 березня у місті Українка Обухівського району Київської області 53-річний Станіслав Мельник застрелився з мисливської рушниці у квартирі багатоповерхівки.

— Люди, які покінчили життя самогубством, були психологічно слабкі, удар тримати не вміли, — додає Чорновіл. ­— Викинуті старою системою, на яку віддано працювали. Їх залишили за бортом. Вони навіть не мали з чим тікати в Росію. У Пеклушенка був бізнес, пов'язаний із кооперативами, переприватизований десяток разів, звідти ресурси швидко не виведеш.

Кажуть, колишній губернатор намагався повернутися в політику, розглядав можливість вступити в "Опозицій­ний блок", однак йому відмовили.

З Олександром Пеклушенком прощалися 14 березня в будівлі облспоживспілки в Запоріжжі, де він пропрацював 16 років. Пускали тільки рідних і близьких.

Родина боялася, що його могилу в Запоріжжі можуть понівечити. Поховали на Байковому кладовищі в Києві 15 березня. Знімати похорон журналістам заборонили. Попрощатися з покійним прийшли екс-голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов та народний депутат від "Опозиційного блоку" Олександр Вілкул.

Демидко перебуває в комі

Оголошений Генпрокуратурою в розшук депутат Верховної Ради п'ятого, шостого і сьомого скликань "регіонал" Володимир Демидко, 63 роки, впав у кому після інсульту. Про подробиці його хвороби ні родина, ні колишні однопартійці не повідомляють. Кажуть, Володимир Миколайович тривалий час лікується у клініці "Феофанія".

"Стан Демидка стабільно важкий, він не вийшов з коми. Тому навряд чи може ховатися або тікати від правосуддя. Через стан здоров'я він не може бути учасником слідчих дій", — ідеться в заяві прес-служби Партії регіонів.

13 березня Генпрокуратура оголосила в розшук п'ятьох колишніх депутатів Верховної Ради — "регіоналів" Володимира Демидка, Андрія Пінчука, Станіслава Скубашевського, Ярослава Сухого й комуніста Олександра Зубчевського. Вони були членами лічильної комісії. Їх звинувачують у зловживанні владою та службовому підробленні під час голосування за диктаторські закони 16 січня 2014 року.

Рік після Майдану діяв елітний договір

У самогубствах "регіоналів" є певна загадковість, каже політолог 49-річний Андрій Золотарьов:

— І Чечетов, і Мельник, і Пеклушенко були на верхніх щаблях влади, але не приймали політичних рішень. Рік після Майдану діяв певний елітний договір. Але зараз влада розуміє: треба дати людям видовища, бо хліба через економічну кризу — нема. До Януковича та його оточення не дотягнешся — вони далеко. Але є ті, кого можна дістати.

Чечетов для нинішньої влади був справжнім подарунком. 2005 року розповідав, хто і як його "нахиляв" щодо приватизації. Зараз міг би знову розказати. Валентина Семенюк-Самсоненко пішла з життя неприродним для жінки способом — пострілом у голову з карабіна. Якби ці люди заговорили, це могло коштувати активів на мільярди доларів. Чечетов і Семенюк були тими керівниками Фонду держмайна, за яких відбувалася приватизація за участі олігархів. Вони багато знали. Те саме із запорізьким губернатором Пеклушенком та колишнім депутатом Мельником. Останній обслуговував Ахметова, починаючи з 1990-х. Треба шукати мотиви самогубств серед тих, із ким вони співпрацювали.

×