"Мою Оксаночку вбили зять і свати, — упевнена 51-річна Ольга Куксевич із селища Новооржицьке Оржицького району на Полтавщині. — Узяли гріх на душу, а тепер ще з онучкою не дозволяють бачитися".
Жінка скаржилася до Секретаріату президента, Уповноваженому з прав людини. Куксевич просить поновити кримінальну справу про доведення до самогубства її доньки.
— Зараз все так, ніби вона повісилася сама, — плаче Ольга Михайлівна.
Жінка працює хіміком-лаборантом на цукровому заводі. Чоловік загинув. Сама виховала близнючок Марину й Оксану, 29 років. Жили у двокімнатній квартирі. Доньки закінчили Полтавську сільгоспакадемію, остання — з відзнакою.
— Оксаночка ще в академії познайомилась із ровесником Олексієм Прилуцьким, — розповідає мати. — Закохалася майже відразу. Він родом із села Петрівці, де живе тітка Оксани. Прилуцькі видалися порядними: сват — колишній голова сільради, сваха — вчителька. Мають двоповерховий будинок, чимале господарство. Крім сина, є донька — лікарка санаторію.
Оксана жила у Прилуцьких. 2002 року народила доньку Ярину.
— Як доня раділа її народженню, як любила, — згадує Ольга Михайлівна. — Любили малу і свати. Та Оксаночка після весілля стала сумною. Чоловік бив її, одного разу навіть при мені. Хотіла розборонити, так зять ухопив мене за горло. Після того місяць не могла повернути шию.
Коли Ярині було два місяці, Оксана пішла до тітки. "Не можу терпіти знущання", — пояснила. Однак того самого дня повернулася.
— Їх це розлютило, — веде далі мати. — Кричали: "Втекти з дому з малою може тільки психічно хвора. Йди, де була, а дівчинку не віддамо". Зять вимагав оформити розлучення. Казав, що має іншу жінку. Доньці казав вішатися. Мотузку тикав у обличчя.
27 квітня 2005 року Олексій вигнав дружину з хати. Жінка повернулася до матері. Звернулась із заявами до прокуратури, суду, міліції, відділу у справах неповнолітніх при райдержадміністрації. Писала: "Благаю, допоможіть повернути назад мою донечку".
13 травня Оксана з матір"ю поїхали до сватів, щоб поговорити про долю Яринки. До свекрів жінка пішла сама, Ольгу Михайлівну попросила зачекати в тітки.
— Я послухалася, — плаче Куксевич. — Аж тут за кілька годин мені дзвонять: "Ваша Оксана повісилась у Прилуцьких".
Після похорону в клубі села Петрівці зібралися люди.
— Були з міліції, прокуратури, самі Прилуцькі, матір покійної, — згадує секретар сільради. — Люди вимагали покарати сватів Оксани, пропонували їм залишити село.
За доведення до самогубства порушили кримінальну справу. Однак у грудні 2006-го її закрили.
— На сходці всі кричали, як над дівчиною знущалися. Але коли знадобились свідчення, виявилось, що ніхто нічого толком не знав, — пояснюють у прокуратурі.
Ольга Михайлівна упевнена: її доньку повісили свати.
Татко спочатку бив маму, а потім душив за горло
— Яриночка мені розповіла, як "татко спочатку бив маму, а потім душив за горло, доки вона не перестала плакати, — тримається за серце жінка. — Після цього дідусь із бабусею принесли драбину і прив"язали до неї маму". Зробили так, ніби вона сама повісилася.
Суд залишив дитину з батьком, а бабусі дозволив бачитися з нею по кілька годин у дитсадку під наглядом вихователів.
Свекри запевняють, що невістка сама повісилася.
— Жили вони з сином добре. А посварилися через те, що Оксана розповіла про колишніх хлопців, — говорить Катерина Прилуцька. — Але вони обов"язково помирилися б. Що її в петлю потягнуло — не знаю. Нормальна людина так би не вчинила.
На паркані родини Прилуцьких час од часу з"являються надписи: "вбивці", "кати".
3 
35413
Коментарі
9