По обіді 2 грудня 60-річна Надія Штевніна із села Новомиколаївка Мелітопольського району Запорізької області зайшла до сусідського двору. Жінка набирала там воду, бо не має власного колодязя. У дворі жила вівчарка на кличку Кавказець. Надія його не боялася, бо собака завжди був прив"язаний.
— Набрала два жбани, поклала їх у сумку, зав"язую ручки, — пояснює Надія Дмитрівна російською. — Раптом собака як налетить на мене ззаду. Звалив, схопив за руку й давай рвати. Волочив подвір"ям, розірвав шубу. Я — до хати, кричу. Господарі відтягли пса.
Надія Дмитрівна працювала дояркою. Нині на пенсії, живе з чоловіком та його племінницею. Скалічену жінку сусіди відвели додому. "Швидку" не викликали. Умовили односельця відвезти її до райлікарні, заплатили за бензин. Кисть лівої руки лікарі не змогли пришити.
— Вівчарка її практично відгризла, — пояснює травматолог Дмитро Дьомін. — Вона висіла на тоненькому шматкові шкіри. Жінку привезли до лікарні в шоковому стані, вона втратила багато крові. З моменту травми пройшло кілька годин, і кисть була вже мертва. Відновити ушкоджені ділянки було неможливо.
5 грудня Надію Штевніну перевели з реанімації до травматології.
— Почуваюся добре, — каже Надія Дмитрівна. — Ось тільки рука досі "смикає". А собаку сусід уже, мабуть, застрелив. Обіцяв це зробити, коли мене везли до лікарні.
Штевніну ніхто не провідує. Лікують її безплатно. Нині за Кавказцем спостерігають. Лікарі кажуть, треба почекати 10 днів. Якщо за цей час не здохне сам, то аналізи на сказ брати не будуть.
У райвідділі міліції про подію дізналися від журналістів. Кажуть, кримінальної справи не порушуватимуть, бо немає заяви від потерпілої.
Коментарі