Уночі 2 березня у 20-річної Любові Павленко з селища Миколаївка Братського району Миколаївської області почалися перейми. Жінка народжувала вдома. Приймала пологи 14-річна сестра Надія.
Хлопчик народився здоровим. Люба наказала закопати його. Надія замотала немовля у простирадло й понесла за хату. Прикопала на покинутому подвір"ї біля старого розваленого будинку. Сусіди бачили, як дівчина несла щось закривавлене, подзвонили дільничному. Його 25-річний помічник Сергій Рожков прибіг за кілька хвилин.
— Рожков швидко дійшов до вказаного місця, — розповідає 39-річний Владислав Гнатенко з прес-служби обласної міліції. — Сам розкопав яму розміром 70 на 50 на 25 сантиметрів. Малюк ще був живий. Бригада швидкої допомоги його відкачала.
Павленки — місцеві. Трьох дівчат — Віру, Надію і Любов — виховувала мати. П"ять років тому родина переїхала до райцентру Первомайськ, однак за півроку Люба і Надія повернулися. Жили з 83-річною бабусею Вірою.
— У селі не знали, що Люба вагітна, — говорять у міліції. — Вона повна, тому ніхто й не помітив. Рідна бабця й та не здогадалася.
Нині хлопчик і мати в райлікарні. Педіатр Тетяна Михайлівна зазначає, що малий міг померти не лише від задухи, а й від переохолодження.
— Стан хлопчика середньої тяжкості, але він житиме, — каже лікар. — Ми годуємо його сумішами. Спокійний малюк. Плаче лише тоді, коли голодний.
Обидві ненавиділи малюка ще до народження
Нині Люба лікується — під час пологів вона втратила багато крові. Сина досі не бачила.
— Дитину вона визнала, та навряд чи їй віддадуть, — додає Гнатенко. — Поки що вирішується питання про порушення кримінальної справи за навмисне вбивство матір"ю новонародженої дитини. Що буде меншій сестрі — невідомо. Коли з нею говорили, вона була геть бліда, руки трусилися. Нічого толком не сказала.
Хлопчик досі не має імені й прізвища. Хто його батько — невідомо. Малого називають за прізвищем матері. У Люби є ще 5-річна донька.
— Люди казали, що вітчим ґвалтував Любу, — розповідає вчителька Валентина Григорівна, 55 років. Жінка навчала всіх трьох дівчат. — А коли вона завагітніла, мати сказала: "Дівай дитину, куди хочеш". Вони обидві ненавиділи малюка ще до народження. Люба була спокійною, вчилася погано, нічим не цікавилася, на шкільні дискотеки ніколи не ходила. І Віра, і Люба, і Надя — дівчата непогані, незлі. Але всі замкнуті.
У сільраді про Павленків не хочуть говорити.
— Це ганьба на все село, — кричить у слухавку секретарка.
Любов не хоче повертатися в Миколаївку. Їй соромно за скоєне. У лікарні жінку провідує бабуся Віра.
2 
35413
Коментарі
6