У суботу, 20 жовтня, містом Умань на Черкащині поповзли чутки, що вночі біля обласного центру вбили директора місцевої будівельної компанії "Іскра" 50-річного Миколу Поліщука. Деталі пригоди міліціонери не розповідали.

Микола Парфентійович — власник будівельної компанії, готельно-розважального комплексу "Фортеця", член виконавчого комітету міськради. Пліток було багато. Одні говорили, що Поліщука застрелили, коли він їхав з великою сумою грошей по новий підйомний кран. Інші казали: чоловіка замовили столичні бізнесмени. Мовляв, напередодні обговорював із ними будівництво супермаркету "Велика кишеня" й не домовився. Треті причиною убивства називали цукровий завод на Вінниччині.

Рідні Поліщука готувалися до похорону. Однак тіло убитого не видали ані в неділю, ані в понеділок, ані у вівторок. А в середу до "Фортеці" зателефонував сам Микола Парфентійович.

— Головний бухгалтер спочатку не відповідала, — згадує він. — Бачила, що висвічується мій номер мобільного, й думала, телефонують із погрозами. А як почула мій голос — знепритомніла.

Убивство підприємця інсценували правоохоронці. Він усі ці дні перебував у міліції.

— Мене замовила колишня дружина Оксана, — пояснює Микола Парфентійович. — Усе через гроші. У мене немає жодного заповіту, а вона хотіла отримати три мільйони доларів. Зі своєю мамою вигадали план мого убивства.

Поліщук був тричі одружений. Від першої дружини Галини є 28-річна Оксана і на рік молодший Володимир. Вони живуть окремо. Із другою жінкою Оксаною Коробай, 29 років, Микола познайомився випадково. Вона переплутала номер телефону й натрапила на його квартиру. Чоловік запропонував зустрітися, згодом — вийти заміж. Вісім років тому народився син Сергій. З Оксаною прожили майже три роки й розійшлися. Вона виїхала до Італії, син залишився з батьком.

Чотири роки тому Поліщук познайомився з  офіціанткою Нелею, якій нині 24 роки. Позаторік узяли шлюб. Тож у разі смерті Миколи Парфентійовича його статки поділили б порівну між трьома його дітьми та останньою дружиною.

Про те, що Оксана готує замах, Поліщук дізнався півтора місяця тому. Вона прилетіла до України шукати кілера. Однак в Умані на таку пропозицію ніхто не пристав. Тоді жінка через посередника шукала вбивцю в Києві.

Правоохоронцям удалося вийти на посередника. Один із міліціонерів представився кілером. Зійшлися на ціні 10 тис. євро. Оксана передала завдаток — 4 тис. Решту обіцяла, коли отримає підтвердження убивства.

— Усе мало виглядати по-справжньому, — згадує Микола Парфентійович. — Мене облили телячою кров"ю, намалювали темною помадою на голові слід від кулі. Сфотографували. Місце вбивства я обрав сам — у Білгородському лісі неподалік свого будинку. Зіпсував костюм, сорочку, галстук. Але не жалко! Там такі фотографії були гарні.

Вона хотіла отримати три мільйони доларів

20 жовтня Поліщук не повернувся додому.

— Того ж дня посередник приніс жінчиній матері фотографію ніби з моїм тілом. 21 жовтня їй показали фото з моргу, — розповідає Микола Парфентійович. — Його інсценували в підвалі "Фортеці". Там у нас є стіл із нержавійки.

Оксану затримали, коли вона віддавала решту грошей. Порушили кримінальну справу. Жінці загрожує до 10 років позбавлення волі.

Поліщук планує звести в Умані готельний комплекс на 120 місць і супермаркет.

— Зараз хочу увесь вільний час присвятити дружині й дітям, — зізнається чоловік. — Сергій досі нічого не знає, надіюсь, і не дізнається. Хай мої конфлікти з Оксаною його обходять. Я ніколи не був проти спілкування мами з сином, дозволяв їм разом проводити час. Цієї зими він мав їхати в Італію.

×