Апеляційний суд Львівської області засудив 21-річного львів"янина Миколу Юрца до 14 років позбавлення волі. Позаторік на свято Покрови він до невпізнанності забив 20-річну дружину Олену.
Микола й Олена почали зустрічатися в школі. Одразу після випускного дівчини одружилися. Народився син Олег. Сім"я жила в двокімнатній квартирі жінчиної бабусі Галини Карташової, 62 роки, у Львові.
44-річна мати Миколи Олена Юрц виїхала на заробітки до Італії, батько Іван заробляв на життя дрібним ремонтом квартир. Микола допомагав йому.
Мати Олени також жила в Італії, а батько працював столяром. Вони допомагали доньці грішми.
Зранку 14 жовтня 2005 року до Олени зателефонувала 25-річна подруга Мирослава Качмарик. Запропонувала поїхати на шашлики в Брюховицький ліс під Львовом. Олена довго відмовлялася, бо Микола не відпускав. Зрештою подружжя вирішило їхати разом. Узяли й сина.
— У компанії було шестеро жінок і Микола, — розповідає "ГПУ" старший слідчий прокуратури Шевченківського району Львова 27-річний Андрій Пшеничка. — Поїхали двома легковиками. Взяли м"яса й шість пляшок горілки.
Близько сьомої вечора Микола з Оленою відвезли малого до бабусі й повернулися в компанію. Продовжували святкувати в кав"ярні на вулиці Брюховицькій.
— В усіх Оленчиних подружок не склалося особисте життя, — каже Андрій Пшеничка. — Можна лише уявити, про що вони говорили.
Проходили люди, спостерігали за бійкою, але не втручалися
Під час застілля Микола спохопився й наказав дружині йти додому. Олена не хотіла, та чоловік наполіг. Поверталися разом. Дорогою сварилися. На вулиці було вже темно, туман. Микола запропонував піти через спортмайданчик школи N92. Там він ударив дружину по обличчі. Олена впала. Чоловік продовжував бити її ногами. Коли жінка знепритомніла, почав розривати тіло руками. Знущався над дружиною близько двадцяти хвилин. Повз них проходили люди, спостерігали за бійкою, але не втручалися. Згодом експерти діагностували в жінки закриту черепно-мозкову травму, крововиливи, перелом хрящів носа, розрив брижі товстого кишківника, шкіри по краю анального отвору.
Микола покинув дружину помирати, купив у магазині пляшку мінеральної води "Джерельна", помив руки й пішов додому. Зустрів брата, але нічого йому не сказав. Тримався спокійно, тому родич нічого не запідозрив. Удома Юрц заховав до шафи закривавлені штани, взяв із колиски сина й, обнявши його, заснув.
О третій ночі мертву Олену побачив 65-річний сторож Володимир Олянюк. Він живе з Юрцами по сусідству, проте жінки не впізнав. Викликав міліціонерів.
— Сусідка Юрців припустила, що це може бути Олена, — продовжує слідчий. — А от рідна сестра Ірина не впізнала її. Запитали Миколу про дружину. Він сказав, що звечора з нею посварився й відтоді не бачив. Правоохоронці звернули увагу на руки чоловіка — кісточки були збиті до крові.
У морзі Ірина уважніше оглянула тіло й упізнала Олену. Миколу затримали. Згодом він зізнався, що побив дружину через сімейну зраду. Мовляв, жінка сказала про це під час сварки.
За кілька днів Олену Юрц поховали в закритій труні. Трирічного Олега усиновили Миколині батьки.
Рідні та сусіди Юрців переконані, що чоловіка змусили вбити дружину через борги.
— Усе не так було, він не один її вбивав, — запевняє 70-річний дідусь Олени Роман Пашків. — Один не може за двадцять хвилин таке місиво зробити. Наші сусіди бачили, що їх було троє. Ті, що з ним були, відкупилися, та й все. А Микола ніде постійно не працював, весь час пропадав на гральних автоматах. Кажуть, заборгував великі гроші й заставив Оленку.
Оленочка завжди казала, шо він азартний
Те саме стверджують інші родичі.
— Оленочка завжди казала, шо він азартний, — прилучається до розмови 69-річна бабуся Олени Стефа Пашків. — Усе йому грошей бракувало. Мама з Італії слала, а йому мало й мало. Ми думали, що вони ніколи не сваряться. Тепер кажуть, що Микола часто її бив, а Оленка терпіла. Казали, що вбив через ревнощі. Але після одруження Оленка ніде не ходила, не гуляла, дитинку любила. Той суд якийсь неправильний був.
Після смерті онуки в бабусі стався інсульт. Жінці важко розмовляти. Каже, Миколині батьки часто приводять до неї правнука Олега. Розуміє, що вони невинні.
— Ця справа покрита таємницею, — каже наостанок слідчий Пшеничка.
2 
35413
Коментарі
1