пʼятниця, 06 червня 2008 07:02

Микола Рибалко більше року шукає доньку
5

Галина Пуха біля могили доньки на кладовищі у райцентрі Кобеляки Полтавської області. Жінка підозрює, що доньку убили
Фото: фото: Олена ЛУЦЕНКО
Лілія Пуха закінчила четвертий курс Харківського фармацевтичного університету, планувала влаштуватися на роботу в аптеку
Наталія Вазерцева працювала продавцем у магазині ”Кошик”. Її тіло знайшли за півтора кілометра від місця перекидання човна
Ірину Рибалко досі не знайшли. Її батьки отримали свідоцтво про смерть
Миколі Гордієнку загрожує до 5 років в’язниці за те, що керував несправним човном

Другий рік три родини з Кобеляцького району Полтавської області намагаються з"ясувати обставини загибелі своїх доньок.

Торік 22 квітня 27-річна Ірина Рибалко, Лілія Пуха, 22 роки, та 21-річна Наталія Вазерцева виїхали на шашлики. Зупинилися в урочищі Солошине на березі Дніпродзержинського водосховища за 50 км від Кобеляк. Із дівчатами був 33-річний Вадим Гела та В"ячеслав Павленко, 27 років. Відпочивали у вагончику колишнього дільничного 37-річного Миколи Гордієнка.

— Купили м"яса, цигарок, горілки. Брат Павленка привіз Гордієнка й десь поїхав. У вагончику стоїть столик, мангал. Пили, гуляли, — каже Вадим Гела. — Пуха попросила Миколу покатати їх на моторці. У лодку сіла вона, Гордієнко, Вазерцева, Рибалко й Павленко.

Вадим запевняє, що лишився біля машини.

— Я заснув, а тоді прибігли хлопці й сказали, що лодка перевернулася, дівчата потопилися. Я нічого не бачив. Більше на базі нікого не було.

Тіла дівчат протягом тижня шукали водолази. Лілію Пуху помітили 1 травня місцеві рибалки, Наталію Вазерцеву — за тиждень. Ірину Рибалко шукають досі.

Кримінальну справу за фактом утоплення дівчат порушили 26 жовтня. Її розслідувала транспортна прокуратура. Обвинувачення висувають проти Миколи Гордієнка. За те, що керував несправним човном, чоловікові загрожує до 5 років в"язниці.


Батьки дівчат не вірять офіційній версії.

— Водолази з Полтави, Кременчука й сумська бригада зі спецобладнанням оглядали дно водойми до 31 квітня, — розповідає 53-річний Микола Рибалко. — Спершу знайшли курточку та кросівки моєї дочки. Другого дня півзаколки іншої дівчини — Лілі. Через чотири дні на тому ж місці якось опинився моторний човен.

Тіло Лілії Пухи знайшли за 4–5 км від того місця, де перевернувся човен — у районі Тахтаївського гранітного кар"єру.

— Думаю, її скинули у воду з кар"єру, — припускає Галина Пуха, мати Лілії. — Донька явно не була у воді вісім днів. Ховали відкриту, лице нормальне було.

— У висновку судмедексперта написано, що на тілі дівчини є групи кровопідтьоків від ударів кулаками, взуття та важких тупих предметів, — додає друг сім"ї Пухів Леонід Митько, 50 років.

— Дитину вбивали, а це ніхто до уваги не бере. Зате написали, що вона була п"яна.

Тіло Наталії Вазерцевої рибалки знайшли 8 травня в очереті.

— Це в районі дев"ятого острова — за півтора кілометри вгору по течії від місця перекидання, — каже 44-річна Галина Вазерцева. — Донька взагалі плавати не вміла.

Причиною смерті Наталії визнали утоплення. Слідів насильницької смерті не виявили.

Батьки Ірини Рибалко мають свідоцтво про смерть доньки, однак її не поховали.

— Доки немає тіла, її навіть поминати не можна, — зітхає батько. — Іра гарно плавала, брала участь у обласних змаганнях. Я просив у начальника райвідділу міліції Юрія Сисенка службового собаку. Він сказав, що такого в області немає.

У смерті дівчат родичі підозрюють міліціонерів.

— Ми знайшли свідка, який бачив, що того дня на базі гуляли 12 міліціонерів із райвідділу. Інший бачив, як двоє дівчат тікали, намагалися викликати таксі з мобільного.

Імен своїх свідків батьки не розголошують.

— Ніхто нікуди не плавав, дівчат туди повкидали, — упевнена Галина Вазерцева. — Човна ж явно підкинули.

Жінка показує експертну оцінку технічного стану моторного човна. Там написано, що він непридатний для плавання.

— Коли його витягали, з дірок виливалася вода. Поряд на дні лежав ніж. Микола Рибалко був свідком цього. Але той доказ ніхто не схотів брати, він і досі в мене. Начальник райвідділу його покрутив у руках і віддав мені.

Через деякий час човна викрали.

— Хлопці каждий божий день давали різні свідчення. На це ніхто не реагував. Сім місяців ні прокуратура, ні міліція нічого не робили, — обурюється Микола Рибалко.

Перші засідання у справі загибелі дівчат відбулися 20 березня й 6 квітня цього року.

— Ми просимо суддю зробити роздруківку телефонних розмов, провести слідчий експеримент. Він відмовляє, — каже Галина Пуха. — Ми хочемо знати, куди дзвонили наші діти. Якщо викликали таксі, то яке.

Батьки хочуть, щоб допитали більше свідків. Поскаржилися до обласної міліції.

— Працівники міліції зробили далеко не все. Втрачений був час і сліди, — погоджується начальник обласної міліції Михайло Цимбалюк, 43 роки. — Потрібні були свідки. 80 відсотків розкриття злочину залежить від огляду місця події та вчасного виявлення. Була тяганина з боку тодішнього керівництва. За це працівників покарали. Закон не дає підстав зараз їх звільнити.

Про відмову надати службового собаку не знає. Мовляв, в області є більше як 50 таких помічників.

Лілія Пуха закінчила четвертий курс Харківського фармацевтичного університету. Хотіла влаштуватися на роботу в аптеку, жила з мамою. Галина Пуха продає макарони.

Дитину вбивали, а це ніхто до уваги не бере

Наталія Вазерцева родом із села Василівка Кобеляцького району. Винаймала квартиру в Кобеляках, працювала продавцем у магазині "Кошик". Її мати — вчителька молодших класів у Василівці, батько — тракторист. Мають ще сина 19-річного Леоніда.

Ірина Рибалко жила з батьками та молодшою сестрою Мариною, 21 рік. Хотіла бути швачкою. Її батько працює охоронцем, мати — касиром.

Дівчата були незаміжні, дітей не мали.

Зараз ви читаєте новину «Микола Рибалко більше року шукає доньку». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі