— Мої працівники знайшли жінку близько 13.00. Сиділа на бетонній площадці між 200-літровими сміттєвими контейнерами. Вона була налякана, трусилася від холоду. Одягнута в поношене балонове пальто, а надворі — нуль градусів. Не орієнтувалася в часі. Мабуть, години 3–4 там пробула. Її підняли, відвели в службовий павільйон для прибиральників, покормили бутербродом. Викликали медсестру з ринку. Жінка нам розповіла, що її сюди викинув зять, бо вдома — багатодітна сім'я і кормити її нічим. Я викликав поліцію, — каже 64-річний Іван Газій, директор продуктового ринку "Гід-К" у місті Мукачеве Закарпатської області. 27 грудня на майданчику для збору сміття знайшли 63-річну Єву Кунак.
Вона — незряча. Того дня з донькою 34-річною Наталією Кунак і зятем Михайлом Волошиним приїхали машиною в Мукачеве на ринок з села Горбок Іршавського району Закарпаття. Наталія й Михайло завели матір між сміттєві баки. Сказали почекати їх. Самі поїхали додому.
— Донька в кишеню їй поклала паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтво про смерть чоловіка. Також знайшли талон про зняття з реєстраційного обліку та копії паспортів її дітей, — кажуть у Мукачівській патрульній поліції. — Ні грошей, ні харчів. Спробували її влаштувати в лікарню, але не вдалося. Завезли в притулок для людей похилого віку при монастирі Святого Йосифа в селі Павшино. Нею займаються соціальні служби.
Зараз Єва Василівна перебуває в офтальмологічному відділенні Мукачівської районної лікарні. Постійно плаче, кажуть медики.
— Наташа не виновата. Вона би сама ніколи такого не зробила. То всьо Мішка, зять мій, її намовив. Дочка много дітей має, то він все її заставляв до мене казати: "Я не можу за тобов ухажувати, не можу", — ридає. — Як мій чоловік був живий, ми мали квартіру в Мукачевому. Коли помер, я квартіру продала — гроші між дітьми роздала. У мене їх п'ятеро. Наташа до себе взяла, але прописати не схотіла. Без дєнєг я їй не нужна. Я ж пенсії не получаю. Дочка все обіщала, що поможе виробити. Але не захотіла тим заніматися.
Наталія Кунак — мати дев'ятьох дітей. 16-річного Віктора, 15-річну Діану й 13-річну Крістіну — народила від першого чоловіка. 9-річну Ангеліну, 8-річного Руслана, 4-річну Людмилу, 3-річного Василя, 2-річного Івана та Богдана, 1 рік, — від Михайла Волошина. Живуть у дерев'яній хаті з низькою стелею.
— У неї десять діточок було, але найстарше померло. Віктор, як тільки школу закінчив, одразу від матері пішов. Ніхто не знає, де він тепер, — розповідає 49-річний Василь Іванович із села Горбок. — Діану здали в школу-інтернат в Мукачевому. А ще семеро собі залишили. З Мішкою живуть гражданським браком. Наташа як мать-одиначка на дітей гроші отримує. За них і живуть. Та діти до школи ходять, наче доглянуті, чисті, їсти не просять. Єва з літа з ними жила. Наташі по господарству помагала, дітей гляділа. Вони собі з Мішкою зберуться й кудись ідуть, а матір все малечу глядить. Коли ж Єва зір втратила, ненужна стала. Діти почали сваритися, хто її забрати має. Наташа все бідкалася, що з матір'ю клопоту багато. Боялася, що та впаде й покалічиться. Нарікала, що така безтолкова, навіть пенсії не має. Тепер рішили від матері ізбавитися.
Діти не розшукували Єву Василівну. Ніхто не провідував її в лікарні.
— Мати в моїй хаті нічого не має. Це я її купила, на мене зареєстрована, — розповіла дільничному Наталія Кунак. — Я дев'ять місяців матір подержала. На всю жизнь не годна до себе її прийняти. Біля мене близько живуть брат і сестра. Може, трохи у них пожила би, не все ж у мене.
4 
35413
Коментарі