65-річного Леонтія Маркова із села Ярунь Новоград-Волинського району Житомирської області забили на смерть рідні онуки. Чоловік помер на Водохреща, 19 січня.

21 січня родина Леонтія Івановича готується до похорону. У передпокої стоїть кришка від труни. У коридорі зустрічає вдова покійного Наталія Федорівна, 51 рік. Вона його друга дружина.

— П"ять років прожили разом, хату в селі купили, — плаче. У жінки тремтять руки, коли гортає сторінки альбому.

Марков одягнений у військову форму, на обличчі — біла хустка. Поряд — портрет. Його колись намалював друг-військовий.

Наталію Федорівну забирають у міліцію давати свідчення. Її донька від першого шлюбу Світлана Кукош, 33 роки, каже, що вітчим має двох рідних доньок — Наталія мешкає в Москві, а Олена — в сусідньому селі Чижівка.

— Лєна постійно сварилася зі співмешканцем, приходила з синами до батька, — розповідає вона. — Її 14-річний Сергій іще школяр, а 23-річний Іван торік звільнився з в"язниці, де сидів за крадіжку. Дід любив їх, одягав, малому мобільний купив за 700 гривень. Це був його улюблений онук.

Після в"язниці Іван продовжував красти. Разом із братом за кілька тижнів до Водохреща поцупили в діда 2 тис. грн. Коли той помітив пропажу, побили його.

— В обід 19 січня вони знову вимагали гроші в Леонтія Івановича, — розповідає Світлана. — Зачинилися з ним у залі, почали бити. Лєна в цей час сиділа у другій кімнаті. Мама кинулася на галас, та хлопці наказали не втручатися. Пригрозили, що вб"ють її. Не зупинялися, аж поки з рота діда не пішла кров.

Дід купив Сергію мобільний за сімсот гривень

Брати забрали з серванта ощадкнижку, паспорт Леонтія Івановича й утекли. Поки приїхала "швидка", чоловік помер. Експерти зафіксували поламану ключицю, забої внутрішніх органів, обличчя.

Сергія затримали наступного дня. Він прийшов до діда повернути документи. Не знав, що той помер. Тепер хлопець чекає на суд на підписці про невиїзд. Івана досі шукають.

Леонтій Іванович народився на Кавказі. Після служби в Німеччині переїхав до Новограда- Волинського. Працював у військовій школі. На пенсію вийшов у 38 років у званні підполковника. Із дружиною Лідією жили на квартирі, мали дачу в Чижівці.

— Його улюбленою співачкою була Лариса Доліна, обожнював її хіт "Главней всего погода в доме", — згадує 45-річна сусідка Зінаїда.  Її чоловік служив разом із Марковим у Новограді-Волинському. — Леонтій Іванович захоплювався риболовлею і полюванням. Удома розводив кроликів — запускав маленьких у хату й милувався ними. Свиню обливав криничною водою, чухав щіточкою. Усі тварини були в нього ручними.

Шість років тому Марков поховав дружину — вона померла від серцевого нападу. За рік зійшовся із вдовою Наталією Федорівною з Чижівки. Продав квартиру в райцентрі, гроші поділив між дітьми. На решту купив стареньку хату в Яруні. Із новою дружиною відремонтували її, звели хлів, збирали гроші на автомобіль.

×