пʼятниця, 27 червня 2008 07:09

Леонід Сєвєров на двері й вікна поставив бетонні заслінки

У четвер, 19 червня, в управління МНС Києва повідомили про пожежу в однокімнатній квартирі на просп. Правди, 64б. Дим ішов із балкона шостого поверху.

— Пожежники почали стукати у двері — ніхто не відкривав. Потім із квартири господар почав кричати, щоб його не чіпали. Погрожував відкрутити газ і підірвати будинок. За пожежниками приїхали міліціонери й газова служба. Вирішили ламати двері, — розповідає "ГПУ" 31-річний сусід Сергій Громич.

Зачувши гуркіт, жителі повиходили з будинку. Пожежники болгаркою випиляли бронедвері. За ними були ще одні, дерев"яні. Їх теж вибили. Але вхід у квартиру так і не відкрився — там стояла бетонна стіна.

Спеціалісти відключили газ, пожежники кувалдою почали бити в бетон. Свідки кажуть, що від ударів трусився дім. А бетонний мур з арматурою всередині навіть не хитнувся. Конструкція завтовшки 10–12 см відсувалася вбік на коліщатках, пояснює помічник начальника Подільської міліції Олександр Радкевич, 32 роки:

— Двері розбити не могли. Полізли через балкон. А на вікні теж стоять металеві ґрати та заслінка з бетону. Ґрати зачепили тросом до машини, але трос лопнув. Рятувальники розбили віконне скло на кухні. Там стояла металева загорожа, яку довелося розрубувати сокирою.

Коли у ґратах з"явилася щілина, на рятувальників із сокирою кинувся господар. Кричав, щоб не чіпали дітей. Перед тим, як увійти, міліціонер та пожежник перехрестилися.

— Господаря шукали з півгодини. Квартира завалена мотлохом, що тільки рачки можна лазити. Чоловіка забрали у психлікарню, — ділиться враженнями Ірина Лабуренко, 83 роки, мешканка будинку.

Власник квартири 73-річний Леонід Сєвєров народився у місті Краматорськ на Донеччині. Багато років живе у Києві. Сусіди помічали, що він дивний. Але клопоту нікому не завдавав. Останніх півроку не виходив із квартири.

— У Леоніда була жінка і двоє дітей. Років 20 тому до нього приїхала племінниця дружини Ірина. Тоді їй було 17. Вона хотіла у нього вчитися, бо він гарно малював. Залишилася жити й народила йому чотирьох дітей. На облік у лікарні не ставала — Льоня сам приймав пологи. Ніяких документів на дітей не було, і їх забрали до дитбудинку. Його на три роки відправили до психлікарні у Глевасі. Діти від першої дружини вже дорослі і з батьком не спілкуються, — розповідає 48-річна Валентина Лукаш. Її донька живе поряд із затриманим.

Після міліцейського штурму Ірина Сєвєрова знову зачинилася у квартирі за бетонними дверима. До помешкання нікого не впускає. Кореспондентам "ГПУ" розповіла, що того вечора їздила у справах.

— Він, напевно, готував собі каву. Поставив і забув. Від того й задиміло. Ніякої пожежі не було, — розповідає жінка.

Спеціалісти, які займаються броньованими дверима, кажуть, що схожі бетонні конструкції ставлять у банківських сховищах.

— Такі двері не можна ані зламати, ані прострелити, ані домкратом зрушити. Ми робимо схожі — завтовшки 4 сантиметри. Вони важать майже 200 кілограмів. Такі двері із сертифікатом коштують 5 тисяч доларів. Щось подібне можна виготовити вдома. Потрібно тільки знати, в яких пропорціях цемент змішувати, — пояснює "ГПУ" Ігор Омельченко, 28 років, начальник виробництва фірми "Весь світ бронедверей".

Перед тим, як увійти, міліціонер та пожежник перехрестилися

Подільські міліціонери припускають, що господар зробив їх власноруч. У кімнаті був цемент, пісок, лопати, зварені форми.

Троє малолітніх дітей Сєвєрова перебувають у столичному дитбудинку "Малятко". Четверта — у дитбудинку у Ворзелі.

— Їхнього батька визнали недієздатним, а матір позбавили батьківських прав, вона теж психічно хвора, — каже по телефону Лідія Литвиненко, директор "Малятка". — У дітей є опікун — їхня тітка, мають бабусю. Але поки що вони на державному утриманні.

В особовій справі Леоніда Сєвєрова, яка зберігається в архіві Київського національного університету будівництва та архітектури, немає заміток про його неврівноваженість.

— Народився 12 травня 1935 року у Краматорську. Закінчив тамтешній машинобудівний технікум. Працював на Новокрамоторському заводі важкого машинобудування, — розповідає Володимир Онуфрійчук, 54 роки, начальник архіву КНУБА. — Служив в армії. Роботи змінював через кілька років.

1965-го Сєвєров закінчив Київський державний художній інститут. Про себе в автобіографії писав, що з 1958-го викладає малювання у школі-інтернаті N3 міста Києва, потім працював викладачем у Київському технологічному інституті легкої промисловості. 1958 року одружився з Надією Павлівною, 1936 року народження. 1960-го в них народилася донька Лада, за п"ять років — син Мирослав.

Зараз ви читаєте новину «Леонід Сєвєров на двері й вікна поставив бетонні заслінки». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі