вівторок, 10 квітня 2007 16:52

Леонід Андрушко зарубав дружину й падчірку

Жителька села Дроздівка Куликівського району Чернігівської області Наталя Тимошенко о п"ятій ранку поїла худобу й побачила у вікна сусідів язики полум"я. Горіла хата, в якій жили 35-річний Леонід Андрушко, його 37-річна дружина Валентина Макарець та її 10-річна донька Світлана.

— Я побігла звать Валю, стукала у вікна. Ніхто не відчиняв, — згадує Наталя.

Між хатами Андрушка й Тимошенків — метрів десять. Наталя розбудила свого чоловіка Павла. Той вибив у сусіда двері й почав усе заливати водою з криниці. Дим потрохи розвіювався.

— Я до дивана, схопив Свєту на руки, — розповідає Павло Тимошенко, 36 років. — Вона хрипіла. Виніс на вулицю і вжахнувся: у малої розрубана шия, під оком поковиряно ножем, руки понівечені, на лівій руці немає пальця, очі розплющені. Поки ніс у двір до столу, капала кров. Крикнув дружині, щоб викликала "швидку" й міліцію, а сам повернувся за Валею. У хаті все у крові — стіни, двері, вікна, постіль, сокира. Валя лежала порубана на підлозі. Тут по хаті йде Льоня — наче сонний, зі скляними очима, голова розрубана. Підійшов і впав поряд із жінкою.

"Швидка" забрала Андрушка, мертвих Валентину і Світлану. Міліціонери опитували селян. У хаті знайшли мотузок, на якому чоловік хотів повіситися.

Дівоче прізвище Валентини — Грищенко, вона родом із Грабівки, що за 15 км від Дроздівки. Перший її чоловік Олег Макарець помер від туберкульозу в тюрмі. На руках у Валі залишилася 2-річна донька Світлана.

П"ять років тому мати з дитиною переїхала в Дроздівку до нежонатого Леоніда Андрушка. Удвох купили хату, завели дві корови, телицю, коня, поросят, качок, курей. Жили не розписуючись.

Перші роки все йшло добре. Леонід доглядав хазяйство й пас людську худобу. Валентина прибирала контору місцевого сільгосппідприємства "Дроздівський".

— Це я Валю з Льоньою познайомила, — каже головбух "Дроздівського" Людмила Андрушко, 42 роки. — Він спокійний, тихий, непитущий. Та через кілька років змінився. Ревнував до кожного стовпа, лаяв. Валя ж лише сміялася, більше по хазяйству металася. Усе спішила жити.

Ревнував до кожного стовпа, лаяв

Двір Андрушка — один із найкращих у селі. Хата й дерева побілені, город прибраний, худоба доглянута. Кажуть, господарі крутилися з ранку до ночі. Особливо Валя. Вона була напористою, вміла домогтися свого. Тільки на здачі молока родина за два роки заробила 10 тис. грн. Але жінка й чоловік мали надто різні характери. Валя не уникала нагоди дорікнути Льоні за м"якотілість.

— Ну, а шо Льоня? Льоня був тихонею, — каже сусідка Наталія Тимошенко. — Дитину, правда, ненавидів. Я щодня до них заходила. Бувало, сиджу увечері, а Свєточка: "Тьотя Наташа, побудьте ще, бо прийде дядя й буде мене лаяти. При вас не так". А те шо кажуть, вона могла гуляти, то неправда. Вона весь час у роботі. Ніколи нічого такого.

Про сварки в родині Андрушка знало все село. Сусіди, родичі й дільничний міліціонер не раз розбороняли й мирили жінку з чоловіком.

— Але Льоня почав пити і пішло-поїхало, запої щодня... Ще й рідня його мішалася, — каже Галина, Валентинина сестра. — Контролювали, де Валя гроші діває за молоко й телят. Вона пенсію на дитину отримувала, зарплату, хазяйство тягла, як раб. А Льоня останні роки не працював. Його родичі пліткують, що Валя ховала їжу, не шанувала чоловіка, обзивала, уваги не приділяла.

За чутками, рідня Андрушка наказали невістці вибратися з хати до кінця березня. Говорили про розподіл майна. Хата записана на чоловіка, але жінчині родичі дали на її купівлю 3 тис. грн.

Останні дні Леонід ходив мовчазний. Дружина боялася, щоб він не повісився.

За два дні до трагедії Леонід і Валя зібралися колоти порося. Чоловік власноруч не хотів цього робити й покликав сусіда. Дружина закинула, що він алкоголік і нічого не може.

У суботу ввечері селяни бачили Андрушка в місцевому барі. Повертався додому п"яний уже по третій ночі. Розповідає, що впав у ліжко, а дружина почала сварити його і вдарила ножем у груди, пробила легені. Він захищався, схопив сокиру й луснув Валентину по голові. Потім спересердя убив падчірку.

Правоохоронці висувають іншу версію. Кажуть, спочатку Андрушко бив падчірку. Захищаючи доньку, Валентина відбивалася. Леонід схопив сокиру й убив обох.

Родичі жінки впевнені, що Андрушко вбивав не сам.

— Треба все розслідувати детально, — каже Галина. — Можливо, у хаті був і його рідний брат Мишко, сам Льонька слабкий, він не міг забити Валю і Свєту.

2 квітня Валентину з донькою поховали в закритих трунах. Леонід лежить під вартою у реанімації райлікарні. Перебуває в стані середньої тяжкості.

Двері хати Андрушка опечатали. На підвіконні стоять квіти, які доглядала п"ятикласниця Світлана, поряд в"яне розсада. На столі посеред подвір"я, де лежала дівчинка, бурі плями й розкидані гумові рукавички експертів. Тихо. Корови припнуті у дворі. Котів, собаку, поросят підгодовують сусіди. Чекають, коли Грищенки й Андрушки будуть домовлятися про поділ майна.

Зараз ви читаєте новину «Леонід Андрушко зарубав дружину й падчірку». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі