Сім років тому власницю фірми "Шанс" Надію Шапетько звинуватили в дачі хабара та заарештували. Тоді їй було 42 роки. У Надії забрали чотири автомобілі, магазин та кафе в центрі Харкова. Торік усі шість кримінальних справ проти неї закрили — за відсутністю складу злочину. Однак майно пропало. Жінка заробляє тим, що готує обіди на продаж.
Зустрічаємося з Надією Шапетько в київському офісі її адвоката. Огрядна, з короткою зачіскою білявка не хоче фотографуватися:
— Когда-то была не такая полненькая, — ніяковіє вона. — Но семь последних лет были страшными. Я в старуху превратилась.
Шапетько працювала вчителькою української мови та літератури. На початку 1990-х розпочала бізнес.
— Мой свекор, летчик и генерал-майор, дружил с тогдашним мэром Харькова Евгением Кушнаревым, — згадує жінка. — Он помог мне открыть два магазина. Я ездила в Россию, закупала продукты питания и привозила в Харьков. На каждой поездке зарабатывала минимум 200 процентов от вложенного.
Згодом Шапетько відкриває ще один магазин площею 300 кв. м і кафе в центрі міста. Купує два будинки. Ходить у норковій шубі за $5 тис., відпочивати літає до Об"єднаних Арабськіх Еміратів. Однак бізнесового успіху дружини не витримує чоловік Сергій — офіцер, викладач військового училища.
— Представляете, я в норковой шубе до пят, а он со мной рядом в шинели. Начались ссоры, и мы развелись, — пояснює Надія.
Син Максим залишився з матір"ю. Вступив до юридичної академії. У Надію закохався молодший на 17 років співробітник Дмитро.
— Дима так красиво ухаживал. Дарил цветы и сочинял стихи. Он прекрасный муж, был рядом со мной и в минуты успеха, и в беде, — розказує Надія.
1996 року на фірму "Шанс" прийшов колишній слідчий Євген Кононенко. Шапетько призначила його своїм заступником, із правом підпису платіжних документів. Тоді вона взяла на реалізацію партію горілки на 5,5 млн грн.
Кушнарев помог открыть мне два магазина
— На этой сделке я очень хорошо заработала, — ділиться жінка. — И один банкир попросил меня дать кредит двум предприятиям.
Як виявилося, повертати його не збиралися. А Кононенко забрав усі кошти з рахунків фірми Надії і перейшов до іншої. А колишню начальницю звинуватив у тому, що вона змушувала його давати хабарі: заступникові начальника податкової інспекції Харкова Антоніні Оковитій та начальникові відділу обласного фінуправління Лідії Чернишовій. А ті за це сприяли Шапетько в розкраданні грошей з бюджету.
— С Тоней и Лидой мы давние друзья, — обурюється Надія. — Тоня встречалась с моим родным братом. Они хотели пожениться, и я одолжила им денег на покупку квартиры. А по Лиде мне "шили", что я ей кухню за тысячу гривень купила.
До Лідії о третій годині ночі слідчі під час допиту привезли двох її доньок і пригрозили:
— Не підпишеш явку з повинною, дітей більше не побачиш.
Оковита та Чернишова підтвердили на допитах, що Шапетько давала їм хабарі.
Надія 10 діб перебувала в обласному ізоляторі тимчасового утримання.
— Там и вши, и лобковые, и гонорея, и чесотка, и туберкулез — что хочешь. Потом из этой камеры уже начинают сортировать заключенных, — згадує жінка.
Її допитували по півдоби. Заборонили отримувати передачі. Шапетько відмовилася визнати себе винною в дачі хабарів. Тоді проти неї відкрили ще п"ять кримінальних справ — звинуватили в несплаті податків і розкраданні бюджетних коштів у особливо великих розмірах.
У СІЗО Надію помістили в камеру, де було ще 11 осіб. За вісім місяців через тяжкий стан здоров"я суддя відпустив її на підписку про невиїзд.
— Мы собрались на выходе из СИЗО с вещами. Тоня на костылях, Лида. Нас встретил следователь из прокуратуры области. Извинился, сказал, что "нашего" следователя Караченцова уволили, — веде далі Надія.
Потім були три роки судів. 28 квітня 2005 року всі кримінальні справи проти Шапетько та її подруг закрили за відсутністю складу злочину.
— Мне ничего не вернули, — жаліється вона. — Где делись четыре машины, неизвестно. Магазинами и кафе владеют другие люди.
Нині Надія з Дмитром винаймають квартиру в Києві. Жінка заробляє тим, що готує та продає по фірмах готові обіди. Шапетько подала судовий позов проти держави на 24 млн грн. За незаконне притягнення до кримінальної відповідальності й утримання під вартою вимагає матеріального та морального відшкодування. Відповідачі за її позовом — прокуратура Харківської області та Державне казначейство України. Позов розглядає Солом"янський райсуд столиці.
6 
35413
Коментарі