"Досі в голові ледь вкладається, що суддя задовольнила наш позов, — каже 38-річний Ігор Казимирський зі столичного гуртожитку на вул. Академіка Корольова, 9а. — Як почули — так і стали в залі засідань як вкопані. Ніхто не ворухнувся. Обнімалися й цілувалися вже, як вийшли".
10 січня мешканці двох гуртожитків виграли суд у будівельної компанії "Київміськбуд". Її змусили повернути споруди у власність держави. Якщо Апеляційний суд залишить вирок у силі — постояльці зможуть приватизувати свої кімнати.
— Я побігла за суддею, хотіла її розцілувати, — сміється 46-річна Валентина Власенко. — Але друзі зупинили. Сказали: "Несолідно".
П"ятиповерхові гуртожитки на просп. 50-річчя Жовтня, 18б та Академіка Корольова, 9а звели у 1960-х роках. 1995-го їх разом з іще 55 спорудами передали у власність холдингової компанії "Київміськбуд". Тут поселяли робітників-будівельників. Згодом їхні родини зростали, люди захотіли приватизувати кімнати. Але керівництво холдингу заборонило це робити. Житло, мовляв, приватне.
До суду на "Київміськбуд" подали півроку тому. Вимагали повернути будинки в державний фонд, бо лише так їх можна приватизувати.
— Не могли вже бути рабами цього холдингу, — пояснює Ігор Казимирський. — Робимо за копійки, а звільнитися не можемо, бо залишимося без притулку. Слова нікому не скажи, скоса не глянь — бо виженуть, як собаку. А у нас сім"ї, діти.
На роботі нам влаштували терор: не запізнись, не відійди на секунду
Засідання переносилися кілька разів: не з"являлися відповідачі то з "Київміськбуду", то з регіонального Фонду держмайна чи столичної міськдержадміністрації.
— Півроку ми жили у страху, — говорить 39-річна Ірина Глодова з гуртожитку на просп. 50-річчя Жовтня. — Нам казали: "Ну хто ви такі? І з ким війну затіяли? Вони ж усіх куплять!". На роботі за ці позови нам влаштували терор: не запізнись, не відійди на секунду. Чуть що — геть! Деякі колеги боялися з нами розмовляти.
Позивачів викликали до кабінету директора заводу, вимагали забрати заяву, погрожували звільненням. Із Ігоря Казимирського зняли щомісячні преміальні — 200 грн.
Він у "Київміськбуді" 17 років. П"ять із них працював фрезерувальником на заводі залізобетонних виробів, аж поки фриза не ушкодила око. Отримав ІІ групу інвалідності й зайнявся благоустроєм території. За 900 грн зарплати прибирає разом із колегами понад 10 га території заводу.
— Як втратив зір — "Київміськбуд" пообіцяв квартиру, — згадує чоловік. — Однак виділив тільки кімнату в гуртожитку. Але виявилося, що можуть вигнати в будь-який момент. А де тоді мені, напівсліпому інваліду, шукати роботу? Як купити квартиру?
Після суду в гуртожитку влаштували бенкет. Випили, потанцювали.
— Знаємо, що це лише початок, — каже Ірина Глодова. — Компанія готує апеляцію, нас давитимуть іще більше. Але ми вже не відступимо.
— Виграш суду в "Київміськбуду" — це прорив у вирішенні проблем мешканців гуртожитків, — зауважує голова Всеукраїнської громадської спілки захисту конституційних прав мешканців гуртожитків 45-річний Сергій Дамарацький. — По всій Україні таких понад чотири мільйони. Свого часу гуртожитки незаконно включили до статутних фондів підприємств, і нові господарі їх тепер продають. А людей-інвалідів, матерів-одиначок викидають на вулицю. І судитися з такими монстрами, як "Київміськбуд" чи "Ленінська кузня", дуже тяжко.
8 
35413
Коментарі
1