Сьомий "бумер" був весільним подарунком 23-річному житомирянину Олександрові Прищепі від батьків — власників кількох ювелірних магазинів. Вони відстояли в черзі ДАІ за номером із трьома цифрами "4". На машині Сашко від"їздив три місяці.

17 березня чоловік із друзями виїхав за місто на шашлики. Заразом святкували день народження одного з друзів, Олексія. Дружина Олександра Наталія із ним саме посварилася і їхати в ліс відмовилася. Натомість він запросив Сема — 26-річного Сергія Самойленка, талановитого ювеліра, який робив на продаж золоті прикраси. Як найкращий друг водія він завжди сидів на передньому сидінні.

Позаду, поруч з іменинником, всілися 19-річний першокурсник Житомирської агроакадемії Микола Олійник, син офіцера ДАІ, та закохана парочка — Славік і Наташа.

У лісі водій разом зі всіма випив сто грамів. Розпочався дощ, компанія зібралася додому. О восьмій вечора вузькими вулицями Житомира машина мчала, за словами експертів, не менш як 150–170 км/год. На слизькому асфальті авто занесло й воно вилетіло на зустрічну смугу. На повному ходу "бумер" вдарив по дотичній маршрутку "Івеко" й вилетів на тротуар.

Машина зрізала тридцятирічну липу, перевернулася, пролетіла метрів п"ять і дахом ударилася об бетонний стовп електромережі. Кузов машини "обняв" опору. Олександр, Сем, Коля загинули миттєво в груді брухту. Наталя померла в "швидкій". У лікарні в реанімації помер Олексій.

Вулицю, де сталася аварія, на три години оточили нарядами міліції. Тіла пасажирів вирізали болгарками.

Уцілів лише Славік, який сидів на задньому сидінні. Після першого удару об дерево він вилетів із машини через задні двері. Хлопця вже виписали з лікарні. Друзі бояться розпитувати Славіка про трагедію. Він усім каже, що загиблі "десь поїхали".

Машина мчала не менш як 150–170 кілометрів на годину

— За день до трагедии Наташа призналась Славику в любви, — розповіла "ГПУ" 18-річна Віка, офіціантка бару "Камелия", яка товаришувала із Семом та Олександром. — Они даже успели обменяться обручками. Когда случилась авария, Наташа сидела на коленях у Славика и спасла ему жизнь. Потому что она ударилась головой об крышу, а его выбросило. Ее так и похоронили, с обручальным колечком, — у Віки набігають на очі сльози.

Із подружкою загиблих Вікою розмовляємо в барі. Найбільше знайомі говорять про Сема. Він був улюбленцем публіки, талановитим ювеліром. Його роботи хвалили навіть столичні майстри.

— Сем сначала познакомился с моей сестрой Женей, — згадує Віка. Близнята-офіціантки Віка та Женя — місцева родзинка бару. Сестрам Сем подарував по золотому накладному нігтю з маленьким колечком. — Сем у нас был завсегдатаем. Как правило, заказывал кофе "по-венециански" и фирменное мороженое "Шоколадница". Для мороженого просил большую ложку. Дома ее хранил, как раритет. Смеялся, что мороженого на всю жизнь наелся.

— Женя подарок Сема потеряла, — додає Віка після паузи. — Мы его две недели искали. Представляете, нашли в кафе. Ноготь зацепился за мусорное ведро.

Стовп, який "обняла" машина на проспекті Перемоги, зрізали — він похилився і міг впасти. Поставили нову бетонну опору. Її друзі обклеїли фотографіями загиблих і червоними гвоздиками.

— А фото Саши со столба кто-то снял. Его обвиняют в смерти остальных. Но ведь он не виноват, — Віка виправдовує загиблого водія.

За фактом аварії порушили кримінальну справу.

— Із загиблим Олександром Прищепою ми добре знайомі, — каже начальник відділу із розслідування ДТП Житомирської області підполковник міліції Анатолій Куций. — Торік проти нього порушили  справу. Він їхав на "мазді" і перевищив швидкість, вдарився в іншу машину. Матеріали направили до суду. Я ще не отримав відповідь, чи відбувся він.

Після трагедії рідні Олександра та Сема посварилися. Вирішили не ховати хлопців на одному кладовищі. Але виявилося, що поруч із могилою Олександра поховано однофамільця Сема — Самойленка.

×