4 лютого 16-річну студентку ПТУ-5 Іванку Євсукову з селища Вишнівець Збаразького району на Тернопільщині побили невідомі. Дві години непритомна дівчина пролежала в каналі під мостом неподалік траси.
Опівночі її помітив відвідувач бару "Вечірній Вишнівець". Чоловік почув стогін, присвітив мобільним. Побачивши дівчину, викликав "швидку" й міліцію. Студентку доправили до обласної дитячої лікарні. Тиждень вона була непритомною.
— Бог хотів, щоб я жила, — усміхається Іванка знекровленими губами.
Зустрічаємося з нею в хірургії за 20 днів після пригоди. У дівчини закривавлене праве око, навскіс чола шрам. Голова в синцях.
Через струс Іванка майже нічого не пам"ятає. Євсуковій розбили голову ніжкою від столу. Її знайшли неподалік, у рівчаку. Там був також пакет із продуктами, а метрів за 300 — рюкзак і зошити. Зникли мобільний і 150 грн.
— Ледь пам"ятаю, як кричала: "Що ви хочете від мене? Відчепіться!" — намагається згадати той вечір дівчина. — Не знаю, скільки їх було, але я казала "ви". Хтось дав ляпас, я кулаком — здачу. Зламала всі нігті, збила кісточки на пальцях. Коли вдарили по голові, знепритомніла. Зараз уві сні бачу, ніби в палату заходить лисий здоровий дядько з бітою на плечі. Обличчя не видно. То, мабуть, один із нападників.
Іванка припускає, що на автовокзалі у Кременці знайомі запропонували підвезти її до Вишнівця. Дорогою вирішили зґвалтувати, однак вона не далася.
Дівчина вчиться на касира-контролера. Її 12-річний брат Микола — в кременецькій гімназії, 18-річна сестра Оксана — на екскурсовода в Почаєві. Усіх трьох виховувала мати Віра Євсукова, 40 років.
У неділю 3 лютого Іванка приїхала до училища з дому. У понеділок отримала 230 грн стипендії. На першій парі подзвонила сусідка. Сказала, що вночі померла мати.
— Це я винна в її смерті, — плаче дівчина. — Я тиждень перед цим хворіла вдома. Мама живе в селі Кімнатка під Кременцем. Вередувала, ліки не пила, два дні не їла. Мама по декілька разів бігала у крамницю за бананами й солодощами, доки сама не злягла. Але в неділю я вмовила Миколу і Оксану їхати на навчання. Кажу: баба є в хаті, вона догляне маму.
Віра Євсукова працювала завклубом, мріяла, що Іванка вивчиться на акторку. На її похорон донька їхала з братом. До села добралися попуткою.
— У машині закашлялась, а водій каже "Скажеш мамі, щоб дала тобі меду". А Коля: "Ми їдемо на її похорон", і розревівся. Найбільше шкода Колю і бабу: він малий, а бабця вже другу доньку ховає. 10 років тому померла мамина сестра.
Перед похоронами фельдшер порадив Іванці поїхати у Вишнівець, до друзів. Мовляв, вона така слабка, що не витримає процесію. Подружка провела на автобус.
— Я була вбита горем. Не пам"ятаю, як заїхала у Кременець, а потім у Вишнівець, — каже Іванка.
Опікунство на дітей оформлює їхня тітка Тетяна. Вона збирається забрати їх до райцентру Дубно Рівненської області.
4 
35413
Коментарі
3