Ілона Шитик не повернулася з навчання в Німеччині

Другий рік черкасці Надія та Анатолій Шитики шукають свою єдину доньку Ілону, 23 роки. Вона поїхала на навчання до Німеччини і зникла.

— Наша Ілонка дуже талановита, — 45-річна Надія Петрівна показує кімнату доньки. — Вчилась у Київському національному університеті будівництва й архітектури. Там був конкурс. Хто виграє — поїде на рік безкоштовного навчання до Німеччини, у Технічний університет міста Брауншвайг. Ілона зайняла друге місце, але право дали їй.

2008 року дівчина закінчила третій курс. Наприкінці вересня виїхала до Брауншвайга.

— Була дуже задоволена, — продовжує Надія Петрівна. — Жила в гуртожитку. Там кожному студенту дають окрему кімнату, а не як у нас — по четверо у тримісній. Двічі на день із нею спілкувалися, були в курсі всіх деталей. Вона показувала нам по скайпу обстановку. На практику Ілону взяла якась престижна архітектурна фірма, планували підписати контракт на роботу. Ми якось і розслабилися, все ж законно.

З літа 2009 року Ілона все рідше виходила на зв'язок із батьками і друзями.

— Між нами ніколи не було секретів, а тут раптом попросила дати тайм-аут, — каже Надія Петрівна. — І ця пауза стала пагубною. Востаннє Ілонка говорила з нами у березні торік. Із якоїсь дивної кімнати, наче лікарняної палати. Це була вже не наша Ілона. Доня завжди була акуратна, стежила за собою, а тут без макіяжу, розпатлана, під очима синяки, у якійсь чорній блузці. На питання, де вона, відповіла: "Яка різниця?". Агресивна, недоброзичлива, заявила, що починає нове життя.

Дівчина обірвала зв'язки з друзями. У німецькій фірмі, де проходила практику, сказала, що їй терміново треба їхати в Україну. Зникла, не забравши документ про практику.

— Німці дуже здивувалися, вони на неї ставки робили, — додає батько 48-річний Анатолій Дмитрович. — Документи про практику вони надіслали в гуртожиток університету, але за відсутністю адресата їх повернули. Той німецький вуз Ілона теж покинула. Більше ніякої інформації не надають, бо, за законами Німеччини, Ілона — доросла, навіть батьки не можуть нічого розпитувати.

Про зникнення доньки Шитики розповіли в передачі "Жди меня". Згодом на сайт написав чоловік. Розповів, що його донька живе в Мюнхені. Якось заїхав у гості до неї і застав незнайому дівчину. Вона показала паспорт — Ілона Шитик. Опісля зникла. Шитикам допомагає приватний детектив.

— Тут класична справа вербування, — каже детектив Володимир Дьомін. — Кримінальні організації, що зареєстровані як громадські або релігійні, виводять людей із соціуму. 80 відсотків вербувань відбувається через інтернет. Під вплив підпадає молодь від 18 до 28 років. Після встановлення контакту шахраї виводять на зустріч, у чай додають певні речовини без запаху і кольору. Наслідком є гарантоване стовідсоткове навіювання. Адекватність повертається через місяць, тоді завербованих знову підпоюють. Задача шахраїв — не просто розлучити з рідними, а зробити їх ворогами. Навіяти так, начебто батьки, чоловік, дружина, брат чи сестра — це джерела всіх неприємностей. Протягом місяця родичам надсилають есемески на зразок: "у мене все добре, не турбуйтесь". Це дає підстави міліції не порушувати кримінальну справу. Завербованих використовують як безкоштовну робочу силу, для махінацій із кредитами, нерухомістю.