Хвора на ДЦП Ольга Столярик народила дитину на горщику

 

"Уночі Оля попросилася в туалет, — розповідає 60-річна вінничанка Лідія Феодосіївна про хвору на дитячий церебральний параліч 31-річну доньку. — Я повела. Дивлюся, а там голівка показалася. Давай знімати доньку — голівка подряпалася об край горщика. Побачила цей кошмар і за секунду викликала "швидку".

26 березня інвалід І групи Ольга Столярик народила здорову доньку вагою 3,25 кг. Назвала її Ганною. Каже, що до пологів ніхто не знав про вагітність.

— Якби хоча б за півгодини знали, то поїхали б до лікарні, — каже Лідія й гойдає у колясці онуку. — Вперше Оля народжувала з кесаревим розтином.

Ольга Столярик живе в 4-кімнатній квартирі з чоловіком Русланом, батьками-пенсіонерами й двома доньками — Софією й Ганною. У помешканні на четвертому поверсі п"ятиповерхівки на вулиці Карла Маркса спекотно: працює автономне опалення.

З дитинства жінка прикута до інвалідного візка. Ольга ніде не працює, живе на пенсію по інвалідності. У травні 2002-го до дівчини зайшов 22-річний інвалід із ДЦП Руслан. Він розносив людям з обмеженими можливостями журнали "Паросток". Молоді люди познайомилися, згодом Руслан переїхав до Ольги жити. За рік, 14 травня, народилася донька Софійка. Шлюб планують взяти влітку цього року. Кажуть, раніше не оформляли, бо матерям-одиначкам доплачували щомісяця по 260 грн.

До кімнати, тримаючись за стіни, заходить Руслан. Він у світлих легких шортах. З-під футболки видно величезні біцепси, з шортів — худі ноги. Тримаючи коліна разом, чоловік сідає на підлогу.

А родимки на животі — то, мовляв, метастази

— Першу дитину я дуже чекав, — каже він. — Хотів синочка, а Бог дав двох дівок. Софія у нас абсолютно здорова дитина, вертка така. Лікарі не вірили, що то моя дочка. Вони наполягали, щоб Оля зробила аборт.

Коли з"явилася донька, Руслан пішов працювати продавцем карток поповнення рахунків мобільних телефонів на Привокзальному базарі. Вулицями їздить на візку.

Торік улітку Ольга завагітніла вдруге.

— Я не знала, бо дитя не шевелилося, тихеньке, — шепелявить жінка. — Перша була вередливою. Токсикозу в мене не було, місячні йшли. Лише в одному боці гулька маленька була.

Узимку в Олени заболіла нога. Мати запросила знахарку, яка виливає хвороби на воскові.

— Вона вилила доньці кілька разів, нога перестала боліти, — каже Лідія Феодосіївна. — Я попросила глянути, чи нема якої порчі. Вона вилила віск і сказала, що порчі нема. Й додала, що ніби людинка маленька видніється. Порадила перевіритися на вагітність. Я купила в аптеці три тести. Гінеколог сказав, що вони найкращі. Тести показали, що бєрємєності нема. Може, то Богові угодно було дитинку сховати. Діти — це не біда, виховаємо. Біда, коли в хаті п"яниця чи наркоман.

Після народження дитини Ольгу відвезли до пологового будинку. Дитину з ушкодженою головою забрали до реанімації, потім — до відділення патології новонароджених.

Лідія Феодосіївна каже, що деякі лікарі недоброзичливо поставилися до породіллі.

— Один врач пообіцяв вирізати матку, бо в дочки рак, — бідкається жінка. — А родимки на животі — то, мовляв, метастази.

Лікарі пологового будинку не вірять, що Ольга не помічала вагітності.

— Це вони спеціально розіграли, — каже начмед пологового будинку N2 Людмила Нікан. — Неможливо, щоб нормальна доношена вагітність не була помічена жінкою й оточуючими.

Головний акушер-гінеколог міського управління охорони здоров"я Олександр Хустик каже, що при вадах розвитку матерів-інвалідів до 22 тижнів вагітності лікарі пропонують аборти. Проте якщо інвалідність не спадкова, діти народжуються здоровими.

×