"Мене бив начальник карного розшуку Ігор Хілевич, — написала у своїх показах 23-річна студентка Житомирської філії Європейського університету Євгенія Шевчук. — Сказав, якщо я не буду підписувати протоколи, то він мене вб"є, положить на матрац, встромить у рот голку, другим матрацом накриє й поб"є мене. Я здохну, і ніяка експертиза нічого не докаже. І ще мене догола роздягне й викине такою у сквер".
Із 12 червня 2006-го дівчину не випускають зі слідчого ізолятора Житомира. Звинувачують у груповому грабежі та розбої. Відбулося 14 судових засідань, але вироку так і немає. Разом із адвокатом Євгенію захищає 51-річна мама Ольга Шевчук.
Із Ольгою Олексіївною зустрічаємося в редакції. Вона приїхала з хутора, що поблизу селища Романів Житомирської області. Там на господарстві залишився чоловік Микола.
Жінка дістає товсту теку паперів. Показує характеристики доньки зі школи й університету. Розповідає, що майже все село підписалося під проханням випустити Євгенію.
— Моя дочка — серйозна, порядна дівчина, не п"є, не курить, — каже жінка. — У житті лайливого слова не сказала. У школі була відмінницею, старостою класу. В університеті її поважали однокурсники.
Євгенія навчалася на четвертому курсі за спеціальністю "фінанси". Підробляла квартирним агентом — працювала з подругою, вчителькою Тетяною Загорудько. Та мала досвід роботи в квартирній агенції.
Торік наприкінці травня до Тетяни та Євгенії звернулися двоє приїжджих: Олексій та Сурен. Сказали, що хочуть працювати в Житомирі на будівництві й попросили підшукати квартиру. Подруги знайшли однокімнатну на вул. Вітрука. Чоловіки заселилися. Через місяць вони знову зателефонували дівчатам. Сказали, що для знайомих потрібна квартира на добу. Дівчата знайшли житло на вул. Щорса, 129. 9 червня домовилися там зустрітись.
"У квартирі були Олексій та Сурен, — пише у показах слідчому Євгенія. — Сказали, щоб Таня пішла на вулицю й привела клієнтів, чоловіка й жінку. Вона пішла за ними, а я сиділа в кімнаті. Раптом почула жіночий крик. Вискочила й побачила в коридорі чоловіка, який сидів у кутку, обхопивши руками голову. Злякалась і вибігла..."
43-річний Ігор та молодша на два роки Валентина Войтюки живуть у селищі Іршанськ Житомирської області. 9 червня приїхали до обласного центру, щоб обміняти гривні на долари.
Подружжя збирало гроші на автомобіль. Мали близько 35 тис. грн. У Житомирі жив їхній знайомий валютник Віталій. Валентина зателефонувала йому. Він призначив зустріч на вулиці Щорса, 129. При вході в квартиру на Войтюків напали двоє чоловіків, побили й забрали гроші.
Одразу після пригоди Олексій, Сурен та Віталій зникли. Міліціонери не можуть їх знайти. Натомість у нападі на Войтюків звинуватили квартирних агентів Євгенію й Тетяну. Згодом Тетяну відпустили на підписку про невиїзд. Нині її допитують як свідка. Вона дає покази проти колеги.
За півтора року в СІЗО Євгенія захворіла на цукровий діабет та пієлонефрит — хворобу нирок. На суді вона відмовляється від своїх показів і звинувачує міліціонерів у вибиванні зізнання.
— Слідчі Ґонґало й Негода, які розслідували справу, залякували доньку, — плаче Ольга Шевчук. — Казали, якщо вона не підпише протоколів допиту, то покличуть Хілевича, й він її вб"є. Женя боялася його й підписувала написані заздалегідь протоколи.
Ольга Олексіївна півтора року сама розслідує обставини злочину, в якому звинувачують доньку. Зустрілася з подружжям Войтюків. Ті сказали, що Євгенію на місці злочину не бачили. Вони стверджують, що їх били двоє чоловіків.
Войтюки мали близько 35 тисяч гривень
— Войтюки написали заяву слідчому, — обурюється мати. — Настоюють на тому, що Женя на них не нападала. Але він не взяв цього до уваги. Натомість у звинувачувальному вироку Євгенії написано, що вона била Войтюків по голові ніжкою від стільця. Хоча експерти не знайшли відбитки пальців Жені ні на ніжці, ні на трубі, якою били Войтюків.
Мати запевняє, що обвинувачення доньки базується лише на показах її напарниці Тетяни. Шевчуки сподіваються, що Євгенію виправдають. Вони продали половину своєї хати, за виручені гроші наймають адвокатів.
— Донька була дуже жвава, — каже мати. — А тепер сидить, мало рухається, постійно нервує. У неї прогресує цукровий діабет. Із доньки міліціонери зробили інваліда.
Ольга Шевчук поскаржилася в обласну прокуратуру на слідчих міліції. Звинувачує їх у тому, що вони вибивали з доньки покази.
— Ігор Павлович Хілевич, заступник начальника відділу кримінального розшуку Управління міліції Житомирської області, допит і перевірку Євгенії Шевчук не проводив, — відповів батькам заступник прокурора області Володимир Кобернюк.
8 
35413
Коментарі