Другий тиждень в опіковому центрі Хмельницької обласної лікарні лежить 2-річний Назар Куценков із райцентру Деражня. У дитини попечена половина тіла: груди, живіт, спина, руки.

— Щоб зменшити інтоксикацію, ми видалили мертві тканини, — каже хірург Ігор Мовчан. — Плануємо робити пересадку шкіри, яку братимемо з ніг.

7 листопада батьки нагріли воду для купання сина.

— Я поставив миску на підлогу, а сам вийшов по холодну. Чую — крик! — згадує 25-річний Олексій Куценков. — Заходжу, а Назар уже вибирається з окропу.

За кілька днів до нещасного випадку матері наснилося, що вона лізе по драбині з багнюки й ніяк не може піднятися вгору.

— У мене того дня був день народження, — розповідає мати хлопчика Теодора Куценкова, 22 роки. — Я готувала в окремій кухні у дворі. Тільки розлила желе по тарілках, як усі желейниці полопали. Раніше також розливали гаряче, й нічого. А ще купили на торт коржі. У целофані було видно, що цілі. Тільки розкрили, як розсипалися на дрібні куски.

Назар лежить на носилках. Під ними поклали нагрівач, щоб тепле повітря підсушувало рани. Перев"язують їх під наркозом.

— Ми поженилися три роки тому, — розказує Теодора. — Це в нас перша дитина. Назар хворий на дитячий церебральний параліч, кульгає на ліву ніжку.

Батьки сподіваються, що син одужає. Лікарі цього не гарантують.

— У дитини важка опікова травма, — пояснює Ігор Мовчан. — У будь-який момент може виникнути купа проблем.

×