Директори шкіл загинули за кілька годин до Нового року

Юрій Носенко з дружиною Іриною, донькою Інною, колегою Сергієм Жиденком та його дружиною Оленою відправилися на свята до курорту ”Буковель” в Івано-Франківській області. Планували їхати поїздом, однак останнього дня передумали

Фото: фото з архіву ЗОШ №3 міста Золотоноша

2 січня у місті Золотоноша Черкаської області поховали загиблих у аварії під містом Летичів Хмельницької області. 31 грудня там зіткнулися джип "Рено Дастер" і вантажівка. У легковику загинули всі: 50-річний Сергій Жиденко з дружиною 50-річною Оленою та 50-річний Юрій Носенко з дружиною 45-річною Іриною і донькою Інною, 26 років. Вантажівкою кермував громадянин Туреччини.

— Казали, той турок заснув за кермом, — говорить Ольга Сідєльнікова, завуч інтернату в місті Золотоноша.

Сергій Жиденко працював директором Золотоніської школи-інтернату, Юрій Носенко — директором Золотоніської загальноосвітньої школи №3. Того дня з родинами їхали на новорічні свята до гірськолижного курорту "Буковель" в село Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківщини. Планували добиратися поїздом, однак передумали. У "Буковелі" їх зустрічала молодша донька Носенків — Юлія.

— Сергій Жиденко з дружиною познайомились ще в Черкаському педінституті. Після закінчення переїхали до Золотоноші, — розповідає Ольга Сідєльнікова. — Мали двох синів: Діму й Володю. Вовчик у сьомому класі захворів на рак печінки. Батько повіз його до брата, який працює у Чернігові головним лікарем. Вовчика не врятували. Після того Олена Михайлівна перейшла працювати в іншу школу, не могла дивитися на клас, де навчався син. Потім повернулася. З народженням онуків ожила. Кілька років тому в їхнього старшого Діми народилася донька Оля, торік — син Юрчик. Коли нашу школу перевіряли, ми дуже хвилювались. А Сергій Михайлович хитав головою і казав, що боятися варто лише смерті власних дітей.

— Сергій Михайлович закінчив школу із золотою медаллю, — додає 50-річна Тетяна Хомета, вчитель зі школи-інтернату. Вона була однокласницею загиблого. — Був добрим керівником. З Носенками дружили давно. Вони були подібні — порядні, добрі, людяні.

Математик Юрій Носенко школу №3 очолював з 1998 року.

— В усьому любив порядок, завжди ставив високі завдання: першість у міських олімпіадах, результативність у конкурсах і змаганнях, — згадує про нього Алла Павленко, заступник директора з навчально-виховної роботи. — Завжди цікавився кількістю першокласників. "Якщо до нас ведуть дітей, значить ми того варті". Поїздів і автобусів чогось не визнавав. Його дружина, Ірина Сергіївна, працювала брокером.