Зранку 14 травня у квартирі Сергія і Лариси Петренків дев"ятиповерхівки по вулиці Опитній у Полтаві вибухнув газ. Ударна хвиля вибила у помешканні вікна з рамами, зірвала килими зі стін, розбила банки з варенням. Від температури поплавилася пластикова стеля. В сусідів збоку й знизу розлетілися вікна.
У двокімнатній квартирі на шостому поверсі був лише 15-річний Олександр Петренко. У нього обгоріли кисті рук, коліна, ступні, обличчя, волосся і брови. Після вибуху хлопець на мить знепритомнів. Потім вийшов на коридор. Сусідка побачила його й викликала пожежних, міліцію і "швидку". Доки ті їхали, школяр казав, що не хоче жити. У нього ушкоджено 16% шкіри.
— Це він просто так сказав, бо був шокований, — каже 34-річна Світлана Наталенко з управління Міністерства з надзвичайних ситуацій на Полтавщині. — Нам твердив, що хотів чай підігріти. Питав чи залишаться на його тілі шрами.
У квартирі Петренків рятувальники побачили плиту з однією відкритою конфоркою. Очевидно, газ наповнив кухню.
Міліціонери опитали батьків хлопця, учителів, учнів, сусідів. Батько Олександра Сергій Петренко працює водієм у Східному воєнізованому аварійно-рятувальній загоні МНС. Його дружина Лариса — вахтер гуртожитку. Їхня старша дитина донька Олена, 18 років, закінчує третій курс ПТУ N24 у Полтаві. А Саша навчається в 9 класі полтавської школи N5.
Саша часто приходив додому в синцях
За словами родичів Сашка, він постійно скаржився на знущання однокласників. Мовляв, його б"ють. Останні два місяці хлопець відмовлявся ходити до школи.
— Його справді в школі били, дражнили, — каже сестра Олена Петренко. Дівчина, як і вся родина Петренків, говорить по-російськи. — Класний керівник закривала очі на це. Не говорила нам. Саша часто приходив додому в синцях. Батькові не зізнавався. Казав, що побився за дівчину. Потім заявив, що він у класі ізгой. На нього нападають вдесятьох й дубасять. На них треба подавати до суду!
Батько Олександра каже, що син намагався вкоротити собі віку. Це трапилося через школу.
Міліція й адміністрація школи N5 відкидають версію доведення до самогубства.
— Ніхто його не чіпав, — каже заступник директора з виховної роботи Вікторія Філоненко. — Він тут з першого класу вчиться. Слабенька дитина: пише без голосних, має слабку пам"ять, погано читає, розсіяний. Прийде на перший урок і йде додому. З ним працював психолог. А щодо побоїв, то скарг від Саші, його батьків чи вчителів не було. Батько ні разу в школу не прийшов і в зошит не заглянув.
Учителі пропонували батькам перевести хлопця до школи для дітей із вадами психічного розвитку. Петренки відмовилися.
— Пояснювали їм, що хлопець мав би вже вміти писати, читати, — продовжує Філоненко. — А батько каже, що Сашко буде як він — шоферюгою в МНС.
Класний керівник Лілія Шейко телефонувала до батьків Сашка й розповідала, що їхній син прогулює уроки. Напередодні вибуху вчителька зустріла на вулиці Сергія Петренка. В розмові згадала про проблеми його сина з навчанням. Той здивувався, обіцяв прийти до школи.
Однокласники кажуть, що їм заборонили говорити про Сашка без завуча.
— Он какой-то странный, — крутить пальцем біля скроні одинадцятикласник Максим.
Дев"ятикласника перевезли до опікового центру в Кременчук. Кажуть, аби журналісти не травмували запитаннями, бо самі опіки не складні. Нині Сашко почувається нормально, лікарі оцінюють його стан як задовільний. Додому хлопець повернеться за кілька тижнів. Шрами залишаться лише на руках — там найглибші рани. На обличчі має все затягнутися.
4 
35413
Коментарі