40-річний Віталій Фурманюк із Кривого Рогу на Дніпропетровщині через суд вимагає заборонити побори в школі № 89. Там у третьому класі навчається його донька Юлія, 8 років.

— Щомісяця з кожного учня збирають по 20 гривень у фонд класу та 30 — на потреби школи. Торік мене обрали головою батьківського комітету. Я кілька разів просив директора прозвітувати, куди йдуть наші гроші. Чеків не надали. Показали написаний від руки звіт. Був трохи шокований. За наші кошти купували миючі засоби, папір. Були вказані три алюмінієві каструлі за 700 гривень кожна. Також, за батьківський рахунок перевірили лічильники та заправили вогнегасники. ­Окрім регулярних щомісячних зборів, складалися на ремонт у класах і спортзалі. У класі, де навчається моя донька, ми замінили три вікна. Заплатили 12 тисяч гривень.

Віталій Фурманюк подавав електрон­ну петицію на сайті виконавчого комітету міськради "Про повне фінансове забезпечення господарських потреб. Заборону збору готівки, як благодійних внесків батьків у школах і садках міста". На сесії міськради депутати підтримали її. Вчителям запропонували вклеїти у щоденники учнів записку про заборону грошових внесків. На цьому вирішення питання завершилося.

— Пропонував батькам класти гроші на рахунок райвно (районний відділ народної освіти. — ГПУ) через єдину платіжну систему. Але для цього в школі мають бути бухгалтер і касир, — каже Фурманюк.

— Перераховувати гроші на рахунки райвно — не вихід. Ми не раз пояснювали, що за потреби ті кошти можуть піти на виплату зарплати. Якщо ж не вказати школу та призначення, їх використають у загальному котлі. Ми нічого не вимагаємо від батьків. Кожен допомагає, як може — хлоркою, фарбами, щітками. Є дідусь, який щороку приносить із десяток мітел. Розуміють, державного фінансування замало. Не завжди є чеки чи акти виконаних робіт. Це тому, що коли трапляється нагальна робота — прорвало трубу чи яка поломка на кухні — викликаємо часників. Вони можуть швидко полагодити, без шкоди навчальному процесу, — говорить директор школи Валентина Балюк.

×