"Янголи прилетіли і забрали Артема з собою. Два місяці ми жили у стані абсолютного болю, тепер цей біль назавжди", — написала полтавка 44-річна Наталія Левченко у "Фейсбуку" 7 січня. Цього дня в лікарні помер її єдиний син Артем, 15 років.
6 листопада 2018-го на нерегульованому пішохідному переході в центрі Полтави Артема збив позашляховик "Мерседес Бенц". За кермом була 34-річна Наталія Саєнко, власниця ресторанного бізнесу в місті. Доки медики надавали хлопцю першу допомогу, приїхав знайомий Саєнко. З її машини зняв номерні знаки та відеореєстратор, за словами очевидців. Камери зовнішнього спостереження на ділянці, де сталася аварія, того дня не працювали.
— Тьомку одразу повезли в реанімаційне відділення. Там його впізнав батько, який працює анестезіологом. Він і надавав першу допомогу сину. Уявляєте, як це? — каже мати Наталія Левченко.
Переходив Артем "зебру" пішки чи їхав велосипедом — з'ясовують слідчі. На момент аварії хлопець був без шолома.
Після аварії Наталія Саєнко продовжувала їздити містом іншим авто і вести бізнес. Із Левченками спілкувалася через адвоката та слідчого.
— Шкодую, що так сталося. Хоча раніше не знала Артема, переживаю за нього, як за власну дитину, — говорила після аварії Саєнко. — Була твереза, правил дорожнього руху не порушувала, швидкість не перевищувала. Спрогнозувати, що раптово на проїзній частині з'явиться велосипедист — було неможливо, як і шансів уникнути зіткнення.
З 2015-го по 2018 рік Наталію Саєнко тричі притягували до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості. Один раз — за водіння у нетверезому стані, за матеріалами справи.
9 січня об 11:00 у Свято-Успенському соборі починають правити прощальну панахиду за Артемом Левченком. Сюди сходяться кілька сотень людей. Несуть червоні троянди і гвоздики з чорними стрічками. Перед входом у церкву хрестяться. Чути плач і зітхання.
— З Тьомою разом займалися тхеквондо, потім плаванням. Був хороший хлопець, ми дружили, — каже 17-річний Антон Соколенко.
Біла труна стоїть посеред храму. На Артему синій костюм. Запах ладану б'є у ніс. Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір починає церемонію прощання. Люди запалюють свічки.
Артем навчався у дев'ятому класі школи №14. Попрощатися з ним прийшли вчителі й однокласники.
— Кілька разів була в них на заміні. Помічала, як Артему подобається англійська. Гарно її знав. Був один із кращих у класі, — говорить учителька Інна Назаренко, 51 рік.
Після панахиди на вулицю виносять вінки. Труну ставлять у білу "Газель". Поруч сідають батьки Артема. Люди розсідаються в автобуси й авто. Хлопця ховають на Алеї Слави центрального кладовища Полтави.
Наталія Саєнко одружена, виховує 13-річного сина. У день поховання Артема їй оголосили підозру. Октябрський районний суд міста обрав жінці запобіжний захід — два місяці цілодобового домашнього арешту.
— Ми сподівалися, що Артем прокинеться і розповість, що відбулося. Бо свідків бракувало. Проте сталося інакше. Після смерті хлопця рух слідства змінився, — каже 49-річний Юрій Сулаєв із обласної поліції.
Саєнко інкримінують участь у ДТП, що спричинила смерть людини. Може отримати до восьми років ув'язнення.
— Справа затяглася у трясовину, де все покрито мороком. Вірю, що винних у смерті сина покарають, — додає Наталія Левченко.
9 
35413
Коментарі