Ексклюзиви
середа, 11 липня 2007 19:35

Андрій Дмитрик застрелився з мисливської рушниці

Автор: фото зі шкільного архіву
  Андрій Дмитрик (на фото — перший ліворуч) з однокласниками прийшов привітати з днем народження свого класного керівника Ірину Глинку
Андрій Дмитрик (на фото — перший ліворуч) з однокласниками прийшов привітати з днем народження свого класного керівника Ірину Глинку

19-річний Андрій Дмитрик застрелився з батькової двоствольної мисливської рушниці. Сталося це 5 липня у лісі в селі Нагуєвичі Дрогобицького району Львівської області. Після сесії хлопець дізнався, що його відрахували з другого курсу факультету менеджменту і маркетингу Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка.

Дідусь Андрія, 67-річний Петро Даньків, криє дахи хат, мурує печі у Нагуєвичах. Батько, 51-річний Василь Дмитрик, працює електриком, а матір Галину Петрівну запрошують господинею на весілля. Окрім Андрія, Дмитрики виховали ще одного сина — 23-річного Петра. Цього року він закінчив юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка.

— У цій сім"ї культивувалася праця, — розповідає Ірина Глинка, 50 років, учителька української мови та літератури місцевої школи. Ірина Йосипівна була класним керівником Дмитрика. — У школі в навчанні Андрій не був першим, але й не пас задніх. Однак відразу було видно, що навчання в університеті — то не його. Він змалку звик до фізичної праці. Немає роботи, яка була б йому не під силу. Але батьки хотіли, щоб син здобув вищу освіту. У нашому селі щороку 70–80 відсотків випускників вступають до вищих закладів.

У школі Андрій товаришував із Ростиславом Білотою, Михайлом Громом та Андрієм Котиком. Разом вступили до Дрогобицького педуніверситету, але на різні факультети.

Ростислав Білота, 19 років, навчається на факультеті інформатики. Розповідає, що Андрій урятував життя його 8-місячній доньці Олександрі — дав свою донорську кров. Дівчинка саме спить у колисці, яку подарував Дмитрик.

— Андрій мало розповідав про своє навчання. Знаю лише, що в його групі із 30 студентів було тільки п"ятеро хлопців, — каже Білота.

На другому курсі Дмитрик перестав відвідувати лекції та практичні заняття. Зранку їхав до Дрогобича, але до університету не йшов. Гуляв парком, тинявся вулицями, під обід повертався додому. Через неявку на літню сесію у деканаті підготували доповідну про його відрахування з числа студентів.

Андрій запитав, у кого можна позичити 100 доларів

— На похороні я питала куратора, чому ніхто не зателефонував батькам, — бідкається Ірина Глинка. — А вона відповіла, що одного разу подзвонила. Батьки нібито сказали, що шукають для сина роботу, він хоче перевестися на заочне відділення. Але чому тільки раз дзвонила?

Про відрахування з університету Андрієві сказала одногрупниця.

— Ми стояли з ним у коридорі, — згадує Ростислав. — Я ще запитав, як екзамен. Він показав водійські права, я його привітав. Тут підійшла дівчина з його групи і сказала, що його відрахували. Він почервонів і змінив тему розмови.

Андрій запитав, у кого можна позичити 100 доларів. Пояснив, що хоче заплатити за сесію.

— Я йому сказав, що в мене, — продовжує Білота. — "Прийдеш, — кажу, — я пораджуся з дружиною і дам тобі". А він відповів, що мені тепер треба гроші на лікування малої, і не звертався більше.

Рідним Андрій нічого не розповідав, не просив грошей. Останній тиждень уникав людей, усамітнювався на горищі.

— Я підозрювала, що з ним щось не те, — каже Ірина Йосипівна. — У маршрутці він відвернувся і не привітався зі мною. Тепер розумію, що він боявся отого мого традиційного: "Як справи? Як сесія?".

Зранку минулого четверга Андрій посадив на коліна 12-річну двоюрідну сестру Мирославу й поцілував. Витер усі повідомлення у мобільному телефоні. Із шиї зняв золотий ланцюжок із хрестиком та поклав на стіл поряд із телефоном. Узяв батьківську двоствольну мисливську рушницю і пішов до лісу. Там знайшов місце, де разом із друзями відзначали дні народження та свята. Вистрелив двічі: спершу в повітря, потім — у себе.

16-міліметрова куля розірвала легеню, хлопець упав обличчям на землю. Так пролежав майже три години, поки його не побачив 24-річний безробітний грибник Мар"ян Шетерляк. Він побіг у село і покликав сусідів.

Андрія ховали без священика. 38-річний отець Андрій Безушко товаришує із родиною Дмитриків, але дозволу на поховання хлопця не отримав. Прийшов як приватна особа, у звичайній одежі.

— Він не витримав зіткнення із жорстоким світом, — сказав священик.

Зараз ви читаєте новину «Андрій Дмитрик застрелився з мисливської рушниці». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути