Півтора року виманював гроші у вінничанок 42-річний Анатолій Крайов. Загалом видурив понад 100 тис. грн.

Чоловік родом із Росії, має 20-річну дружину. Прописаний у райцентрі Козятин. У Вінниці знайомився з жінками. Із самотніми зустрічався, згодом переїжджав до них жити. Просив брати кредити на свої імена, забирав гроші й зникав.

— З Анатолієм мене познайомив друг дитинства Вова, у березні торік, — зітхає 24-річна вінничанка Ірина Гулевська. — Представив як надійного партнера по бізнесу.

Крайов скаржився, що його покинула дружина. Самому, мовляв, доводиться виховувати 16-річну доньку.

— Казав, що попав у фінансову кризу, треба брати кредит на купівлю матеріалів, — веде далі Гулевська. — Попросив допомогти. Я ще здивувалася, бо сама не працюю, гроші заробляє чоловік-бізнесмен, виховую 6-річного сина Сашу.

Крайов переконав Ірину взяти на своє ім"я кілька кредитів на побутову техніку.

— Збирався її продати й отримати налічку, — додає Ірина. — А за дві неділі обіцяв усе повернути. Так упевнено і спокійно говорив. Я повірила. Здалося, все має бути нормально. Чоловікові Анатолій попросив не говорити.

За тиждень Крайов із Гулевською оформили сім кредитів на побутову техніку. Загалом на 18 тис. грн.

— Він кругом був зі мною. Давав номери телефонів, реквізити, що я нібито десь працюю, — продовжує жінка. — Забирав оригінали договорів. За два місяці приніс документи, що погасив борги. Про історію я забула.

За рік Ірину викликали до суду сім банків. Вимагали віддати 70 тис. грн — відсотки за неповернені 18 тис. грн.

— Тоді я вже ні Анатолія, ні свого друга Вови знайти не могла, — плаче жінка. — Написала заяву в міліцію. Чоловік як дізнався — покинув. Міліціонери не могли порушити кримінальної справи, бо не знали, кого шукати. Я забула прізвище Анатолія. Крім моєї заяви, там уже були подібні. Тільки дівчата вказували різні імена.

До Замостянського райвідділу міліції Вінниці звернулося п"ять жінок.

— Ми його ще довго шукали б, — продовжує Гулевська. — Але з братом випадково побачили Вову. Він почав тікати. Відговорювався, що не знає за Анатолія. Потім назвав його прізвище.

Весною 2008 року Крайова затримали. Він саме зустрічався із черговою жертвою студенткою.

— Затриманий несподівано захворів, — каже начальник Замостянського райвідділу міліції Сергій Сокиран, 36 роки. — Загострилася виразка шлунка. Ліг у лікарню, ми взяли підписку про невиїзд, охорону не приставляли. Та затриманий утік у Рівне. Цей жигало устиг і там обдурити жінку.

За шахрайство Крайову загрожує до п"яти років в"язниці. Ірина Гулевська вимагає компенсувати гроші і заплатити 25 тис. грн за моральні збитки. 10 вересня мало відбутися чергове засідання суду, однак суддя перенесла його.

— Мені довелося все продавати, навіть взуття та одяг, — бідкається Гулевська. — Через Крайова постраждав і син, бо я багато чого не могла йому купити.

×