Пенсіонер Володимир Нікітін, 69 років, із села Погреби Глобинського району на Полтавщині 18 років вирощує махорковий тютюн. Спочатку курив його сам, а нині лише продає. Курить цигарки "Отаман", вони легші.

— Продаю по півтори гривні за стакан. Він у мене міцний. У Кременчук не возю. Купують місцеві. Переважно ті, хто не дозволить собі купити пачку цигарок на день. А стакана табака може вистачити на два, чотири дні, тиждень чи й більше. Дивлячись, хто як курить, — каже Володимир Павлович. — Кременчуцька табачна фабрика на ринку продає стакан табаку за гривню. Але він такий слабкий, що мужики не хочуть його курить. Дочка Ніна казала, що у Криму він коштує дві гривні за стакан.

Володимир Нікітін саджає тютюн восени за перших приморозків. Але пильнує, щоб земля не промерзла. Щороку сіє два-три рядки. Сходить тютюн навесні, разом із городиною. Коли надто густо посаджений, його треба проривати. Якщо погода посушлива, чоловік поливає рослини.

— Щоб був міцним, я табак пасинкую. Це якраз припадає на період жнив. Від основного стовбура відриваю відросток і жовту липку квітку. Так шість-вісім разів підряд через три дні, — продовжує Нікітін. — Після жнив зрубую. Чіпляю надворі на дріт, щоб прив"яв, а потім сушу на горищі. Через станок, яким подрібнюють зерно, промелюю стебла. Листя подрібнюю руками, а тоді пропускаю на решето і сито. Змішую подрібнені стебла і листки та пробую табак на міцність. Якщо курити саме листя — тютюн дуже міцний, а стебла його пом"якшують.

Коли тютюн сохне на горищі, Володимир Нікітін за ним визначає погоду. На відлигу він стає вологий, а на мороз — сухий.

Насіння для посіву збирає із чотирьох-п"яти рослин. Цього вистачає, щоб висіяти три рядки тютюну. Цьогоріч Нікітін має три рядки махоркових рослин. Вони заввишки 2 см.

×