Олена Кабацій, 23 роки, із Мукачевого на Закарпатті третій рік вирощує кактус. Дівчина каже, що рослина не примхлива, але не любить, коли господарів довго немає вдома.
— Я навчалася заочно у Львівській Політехніці. На четвертому курсі, коли мені подарували кактуса, — розповідає невисока білявка. — Привезла його додому, поставила в кімнаті на вікні.
Він нормально ріс. А коли дівчина поїхала на два тижні на сесію, почав тьмяніти, засихати.
— У квітковому магазині мені порадили поміняти ґрунт і підживити кактус, — веде далі Олена. — Рослинка ніби відновилася, але коли я знову поїхала на тиждень на море, почала чахнути.
Тоді дівчина звернулася до квіткарів, шукала інформацію на форумах в Інтернеті. На одному прочитала, що, залишаючи рослину надовго, треба час од часу думати про неї. Мовляв, тоді квіти відчувають турботу і краще ростуть.
— Тепер, коли кудись їду, намагаюся хоч раз на день згадати про свій кактус. Навіть фото його, квітучого, беру з собою. Більше він не в"яне.
Столичний кактусист Олександр Животенко, 28 років, каже, що думки на рослину не впливають. За нею треба правильно доглядати. Чоловік із дитинства займається розведенням кактусів.
— Їм потрібно створити умови, як у Мексиці: сухо, жарко, а вночі холодно. І поливати, коли ґрунт підсихає, а то й рідше, — пояснює Олександр.
На зиму він радить поливати малі кактуси раз на місяць. Дорослих, якщо вони завбільшки з кавун, можна не поливати до травня.
— Кактуси впадають у сплячку. Більшість із них росте на плоскогір"ях, лісах або полях — для них зміна сезонів звична. А для теплолюбних сортів — природно "спати" влітку, коли спека до 60 градусів.
Коментарі