У горішнику 61-річного Зіновія Шалая з села Гряда Жовківського району Львівської області 70 ліщинових дерев. Горіховий сад одразу за будинком. Нині господарі закінчують збирати врожай у горішнику. Плоди більші за лісові, різні за формою та кольором. Спочатку їх зривають. Ті, що впали на землю, збирають. Дідові допомагає 8-річний онук Юрчик.

— Краще вісім диктантів написати, ніж назбирати кошик горіхів, — нарікає малий, визбируючи на землі ліщину.

Господар висипає горіхи з кошика в ящики на подвір"ї та запрошує до саду. Пояснює, що горіхи переберуть та занесуть на горище сохнути.

— І ядро, і шкарлупа ліщини дуже корисні. Горіхи виводять шлаки з організму, — розповідає дорогою Зіновій Михайлович. — Можете без остраху їсти, навіть якщо ви на дієті.

Ліщина росте рядами. Кущі заввишки 3–4 м, між ними проміжки до 2 м. Господар каже, що для горішника вибирав сонячне місце, бо він любить світло. Зіновій Михайлович привіз саджанці ліщини з Польщі 2000 року.

— У мене там товариш Зигмунд Рокочі. У нього 15 гектарів ліщинового саду, — розповідає господар. — Я подивився на ліщину й захотів посадити в себе. Привіз саджанці, а розпитати, як за нею доглядати, немає в кого. Почав шукати літературу — виростив сад по книжках.

У саду Шалаїв 5 сортів ліщинових дерев — "Труксус" або "Гігант", "Цінний Вебба", "Каталонський", "Болівійський" та "Зееловський".

Найбільші горіхи дозрівають у "Труксуса". Вони крупні, подовгастої форми, але мають маленьке ядро — воно займає третину шкарлупки. Господар каже, що найсмачніший з усіх сорт "Цінний Вебба", бо його ядро повне та солодке.

Найсмачніший з усіх — сорт "Цінний Вебба"

— Ми переживали, що цього року не матимемо урожаю, — розповідає Зіновій Шалай. — У січні було так тепло, що ліщина випустила сережки, а запилювати їх нікому. Але, на щастя, на кущах "Зееловсього" — до речі, це єдиний сорт, який родить червоними горіхами, — було кілька квітів, а цей сорт добрий запилювач, справився. Скільки всього вже зібрали — і не рахували, а з дерева маємо по 6–8 кілограмів.

Горіхи Шалаї не продають. На продаж вирощують лише саджанці ліщини. Пояснюють, що пагонами її розмножувати найкраще.

— Іноді садівники пробують виростити кущ із зерна. Він, звичайно, виросте, але плодів слід чекати років 10–12 років, — додає Шалай. — Якщо посадити пагін, то горіхи можна збирати того ж року.

Ліщину, як і всі саджанці, краще садити восени. За зиму дерева відпустять дрібненькі корінці, краще закріпляться у ґрунті. Однорічні саджанці Шалай продає по 10 грн, а за дво- та трирічні править по 25–30.

— Хімії в саду не використовую, так що горіхи екологічно чисті, — веде далі чоловік. — Удобрюю "гумісолом". На моїй ділянці живе каліфорнійський черв"як, який переробляє тирсу чи солому на біогумус. Третину відра з добривом заливаю водою і настоюю, а потім поливаю ліщину. Від хвороб використовую ефективні мікроорганізми. Кілька разів упродовж літа обприскую ними кущі.

Ефективні мікроорганізми (ЕМ-технології) — це рідкий препарат, який містить багато корисних мікроорганізмів, що живуть у ґрунті і роблять його родючим. Столову ложку препарату розводять на відро води.

×