Січневі щепи тримають поміж картоплі

Петро Погребиський, 75 років, зі станції Кучакове Бориспільського району на Київщині у січні нарізує пагони для прищеплювання дерев. У цей час дерева "сплять" найміцніше, тому шкоди від зрізу не буде і щепи не втратять соки. Встромляє їх зрізами в картоплю в погребі.

— Можна у пісок, але у вологому погребі стає мокрим. Пагони тягнуть воду і розпускаються. Такі вже не прищепиш. А в картоплі якраз у міру вологи й тепла,— каже Петро Федорович.

Щоб не сплутати сорти, нарізує їх по черзі, розкладає в різних місцях. Картоплиною прикладає папір із назвою. Встромляє щепи лише до першої нижньої бруньки, щоб не обламати її.

— Маю сад невеликий, але вирощую 40 сортів. Защепив на одне дерево по кілька.

Радить поєднувати сорти, щоб час достигання плодів збігався. Інакше дерево довго не родитиме. Соки йдуть по одному стовбурі, а крона матиме різні періоди плодоношення й спокою. Це руйнує деревину. Не об'єднує різні фрукти. Груші щепить тільки з грушами, а яблуні — на яблунях. Тоді плоди більші та рясніші. Хоча має й прищеплену на грушці яблуню. Також родить.

— Колись замазкою мастив, косі зрізи робив, експериментував, але не всі щепи приживлялись. У Білій Церкві в Інституті садівництва навчили прищеплювати в замок. Пагін і місце приживлення зрізую рівно. Посередині обох гілок роблю розріз, а потім встромлюю так щоб пагінці зайшли один в один — розріз до розрізу. Обмотую звичайною синьою ізолєнтою. Нічим не змащую. В замку прищепи дуже міцно тримаються, швидко приживляються, вітер їх не вивертає. Не було так, щоб якась усохла.

×