Чернігівка Степанида Антонович, 47 років, вирощує овочі на продаж. Першу петрушку збирає у квітні, редис і кріп — у травні. Засіває городину при перших заморозках.

— Ґрунт має промерзнути до мінус двох градусів. Він не повинен відтавати, — каже Степанида Андріївна. — Обираю морозостійкі ранні сорти моркви, буряку та редису. Також з осені висіваю петрушку, кріп, салат, шпинат. Насіння загартовується за зиму, легше переносить весняні заморозки. Зимова городина має сильне коріння, менше хворіє.

Місце для грядок обирають рівне, поблизу огорожі. На ньому повинен затримуватися сніг. Якщо висіяти городину у низині, навесні її затопить талий сніг. На підвищеному місці насіння вимерзне, бо сніг здуватиме вітром.

— По перекопаній з попелом землі проводжу сапою рядки глибиною на кілька сантиметрів. Накриваю їх брезентом чи клейонкою, щоб не розмило дощем і не потрапило всередину насіння бур"янів. Окремо набираю у мішки вдобреної землі і ставлю у теплий сарай. Вона згодиться, коли треба буде засипати борони.

Сіють зимове насіння, змішуючи його із землею у пропорції один до одного. Беруть у півтора раза більше насіння, ніж навесні. Готові рядки засипають заготовленою теплою землею, приминають її. Зверху присипають сухим перегноєм або торфом. Він збереже ґрунт м"яким, утримає в ньому воду. Коли морози посиляться, рядки також притрушують листям. Зверху їх загортають снігом.

— Коли навесні розтане сніг, покриття акуратно забираю, просапую. Якщо ростків ще не видно, накриваю грядку дихаючою плівкою. Коли листя виросте до двох сантиметрів, поливаю їх розведеним попелом.

Овочі з підзимового посіву не зберігаються до зими, швидко гниють. Відразу після зривання їх треба з"їсти або законсервувати.

×