— Укорінення ожини — вихід, якщо не вдається знайти саджанець улюбленого сорту, — говорить 43-річний Богдан Волинський, садівник із Рівного. — Можна робити це з серпня до кінця жовтня.
Зрізує верх 2-літрової пластикової пляшки. У дні пробиває дренажні дірки, це вбереже від застою води.
— Біля куща ожини викопую ямку під розмір пляшки, щоб вся опинилася у землі. Тоді не буде перепадів температури й менше випаровуватиметься волога. Використовую торфосуміш для розсади. У ній більше поживних речовин. Засипаю її в пляшку на третину й заглиблюю 2-річний пагін ожини. Поливаю і засипаю до верху.
Поряд вбиває невеликий кілок і прив'язує гілку, щоб вітер не висмикнув ожину із ґрунту.
— Можна просто прикопати пагін. Але тоді при пересаджуванні пошкоджується коріння. Це погіршить приживлення рослини. Якщо розмножувати ожину на початку осені, саджанці готові за місяць. Коли наприкінці жовтня — на початку весни. Так розвів сорти Торн фрі, Лох тей, Карака блек, Оучіта й Потрійна корона.
Пагін поливає двічі на тиждень. У спеку землю навколо накриває мульчею — сіном, соломою чи листям. Щоб менше випаровувалася вода й не росла трава.
— Коли вкоріниться, слід обережно дістати з землі пляшку. Краще брати прозору, у ній видно вміст. Якщо бачите білі корінці, можна відрізати пагін від куща. Приблизно за 20–25 сантиметрів від поверхні пляшки, — додає Волинський.
Садить пророщені пагони. Ожина виживає у будь-яких умовах. Але не слід садити її поряд із волоським горіхом. Він пригнічує ріст інших культур.
— Така ожина дає плоди за рік-два. До того часу формує кореневу систему й набирається сил, — каже Богдан Волинський.
Саджанці підживлює зеленим добривом. Заливає водою будь-яку траву або кропиву, дає трохи землі. Настоює тиждень, потім поливає.
— Я не прихильник хімічних добрив. Вирощую червоних каліфорнійських хробаків. Отримую від них біогумус, ним теж підживлюю рослини.
Коментарі