четвер, 19 липня 2007 17:33

Кроти не їдять покроплену картоплю

"Хай вони здохнуть, ті кроти! У цьом году якесь нашестя. Усю картошку перерили. Лікарства в магазині по сім гривень продають у пакетиках, а воно нічо не дає. Вони з полів ідуть. На моїй грядці, де не стань, — яма", — 65-річна пенсіонерка Галина Якушева з села Гожули Полтавського району несе з городу відро кабачків.

Жінка вісім років обробляє 7 соток городу біля колишнього аеродрому напроти газорозподільчої станції в Гожулах. Ідемо межею до ділянки з картоплею. Через кожні два метри видно свіжі гірки землі, наритої кротом. По городу натикані саморобні відлякувачі. На метрові патики начеплені пластикові пляшки.

— Воно допомагає, але вітер оці бутилки рве дуже. Це не обнаковенна бутилка. Вона надівається пробкою вверх, а дно пропікається на товщину оції тичинки. Тоді бока прорізаються полувіконечком або буквою C. Получаються три або чотири, смотря яка бутилка. Потім воно одгинається на половинку, щоб як млинок було. Від вітру пляшки крутяться на палці, — жінка встромляє тонку гілку глибше. — Це син Юрко їх високо наставив. Чим нижче до землі, тим краще.

Де-не-де на городі видно в"ялі кущі картоплі. Галина Павлівна провалюється в яму, набирає в тапок піску.

— Оце куща вже нема. Отам у одної жінки за ячменем город. Їй посовітували вонючу тульку в нори класти. Так хіба ж його перекопаєш? Я тут отравлю, — показує на посіяну люцерну, — а він у картоплю піде. Якби щось таке, щоб здихав.

На метрові патики надіті пластикові пляшки

Торік Якушева перед посадкою обробила картоплю отрутою "Престиж". Розказує, що кроти ту грядку не чіпали. Але господиня тепер той препарат не використовує. Каже, як кріт не схотів, як людям її їсти.

Через кілька ділянок косить люцерну гожулянин Костянтин Сухина, 47 років. Його донька Дарія згортає траву граблями на купи.

— Десять років маю тут ділянку, — спирається на косу чоловік. — Кроти були весь час. Я їм нічого не роблю, а сусід розкопує нори і вбиває залізними штирями.

Полтавчанка Ніна Крутійко, 67 років, перший рік узяла ділянку в Гожулах біля газової станції. До того мала город у селі Зорівка Полтавського району.

— Там участок був біля річки. Кріт було прориє одну нору і йде далі, а тут якась напасть, — Ніна Іванівна веде на свій город. — Вони з трьох сторін риють. Ми на штички залізні понадівали бутилок, щоб торохтіло й лякало. На утро прийшла, а він тут же рядом нору нарив. Сват Льонька мені сказав потравити карбідом. Я взяла за сім гривень у магазині кілограм. Поклала грудки на тряпочку і збризнула водою. Чуть не попекла руки. Кинула в нору і присипала землею. Може щось дасть. У свата кріт з городу пішов.

По периметру ділянки на залізних прутах висотою у півметра догори дригом начеплені залізні банки від пива і пластикові пляшки. Від вітру вони б"ються об залізо.

— У нас одна жінка ловила крота на капкан, — Крутійко збирає в картату сумку огірки. — Ті кроти такі великі, що овчарка за раз не з"їдала. Отакенні, — розводить долоні на ширину 30 см. — А таксист Льонька взяв шланг і направив у нору. Так затопив людям погреби. І досі з ним ругаються.


Жінка розповідає, що її невістка торік восени розкопала кротячу комору глибиною 80 см. Витягла звідти чотири відра картоплі.

Сліпаки харчуються овочами


— На Полтавщині поширений сліпак, а не кріт. Сліпаки їдять овочі, а кроти — лише личинки комах. Сліпак не має очей — тільки надбрівні дуги. Він теж риє підземні ходи й робить насипи землі, — пояснює завідувач кафедри фізіології людини й тварин Полтавського педуніверситету Віктор Закалюжний, 56 років. — На городах заготовляє на зиму комори з картоплі, моркви, буряку.
Сліпаки живуть на Полтавщині, бо область розташована в лісостеповій зоні, а люди часто мають ділянки на заплавах лук.
— Тварина дуже боїться протягів. Підземні ходи знаходяться на глибині 30 сантиметрів. Потрібно знайти недалеко один від одного два виритих вулканчики й розкопати їх. Почекати трохи. Сліпак чує протяг і буде навертати землю, щоб їх закрити. Так проявить себе. Його можна витягти.
На поверхні сліпак живе два-три дні. Ця тварина не пристосована до поверхневого мікроклімату.
Віктор Закалюжний запевняє, що заливати нори сліпаків — марна справа. Ґрунт всотує воду.

Зараз ви читаєте новину «Кроти не їдять покроплену картоплю». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі