— Щороку в господарів виникає запитання — куди дівати сухе листя, гілки та бур'ян із ділянки. Проблему вирішує компостна яма, — говорить 51-річний Микола Попович із села Ломаченці Сокирянського району Чернівецької області.
Компост використовують для підживлення рослин. Він покращує родючість ґрунту. Глинисті стають пухкішими, а піщані краще затримують вологу.
— Щоб пришвидшити процес гниття, додаю біопрепарати, — продовжує. — Поливаю зелені відходи з городини, скошену траву та дрібні гілки. Менш як за два місяці перегній готовий.
До складу біопрепарату входять бактерії, які прискорюють розкладання компосту і сприяють його швидкому переробленню. Додатково вони знищують шкідливі мікроорганізми, цим покращують якість перегною.
— Ящик для компосту необхідно спорудити в затіненому місці якомога далі від будинку. Важливо розташувати його на відстані 25 метрів від колодязя. Так речовини, що утворяться у процесі гниття, не потраплять у питну воду.
Збиває компостний ящик розміром 1,5 на 2 м й заввишки 1,5 м. Заглиблює у ґрунт на 50 см. Органічні відходи для компосту розміщує шарами по 15–20 см, кожен поливає розчином біопрепарату. Розводить 3 ст. л. у 5 л води. Настоює пів години. Засипає землею. Її повинно бути не менш як 10% усієї маси компосту.
— Доки проходить перероблення, компост бажано перемішувати та живити вологою хоча б двічі на місяць. Адже бактерії біопрепарату потребують кисню. При цьому температура повітря повинна бути не менш як 10 градусів тепла. Дотримуючись цих умов, компост буде готовий за півтора місяця, — додає Микола Попович.
4 
35413
Коментарі