30-річна киянка Ірина Зінченко захопилася вирощуванням кактусів, коли колега по роботі подарувала їй маленький вазон із колючою квіткою. Потім у колекції з"явилося ще кілька рослин.

— Цієї осені на виставці бачила прищеплені — на стовбурі одного виду росте кактус іншого кольору, — розповідає Ірина. — Мені захотілося спробувати. Але не знала, з чого почати.

Жінка переглянула літературу, пошукала інформацію в Інтернеті. Кактусівники прищеплюють рослини тих видів, які погано ростуть на своєму корінні: деякі з астрофітумів, корріокактуси, матукани, пелецифори.

— Учитися прищеплювати кактуси найкраще на простих і невибагливих видах, наприклад ехінопсисах, — радить харків"янка Ліана Болгар. Вона 12 років захоплюється цими квітами, 10 років прищеплює. — Коли матимете певні навички, можна переходити до складніших.

Кактусівники цінують спеціалістів, які вміють прищеплювати. Неабиякою майстерністю вважається, коли прищеплену рослину не можна відрізнити від тієї, що виросла природнім шляхом.

— Прищеплені кактуси є в більшості кактусівників, — каже засновниця і редактор сайту "Кактус Київ" Олена Іванова, 38 років. — Багато колекціонерів роблять щеплення, щоб зберегти рідкісні види.

Прищеплювати кактуси найкраще на простих видах

Якщо унікальна рослина пропадає чи погано росте, для неї знаходять іншу "основу" з міцним стовбуром і корінням.

— Часто до простого кактуса прищеплюють безхлорофільні, не зелені види, — розповідає завідувач відділу сукулентних рослин київської агрофірми "Квіти України" Альберт Мігач, 67 років. — Вони — жовті й червоні. Більшість таких не росте на власному корінні.

У 1930-ті роки прищепленням і експортом рідкісних кактусів займалася Японія. Потім лідерство в цьому бізнесі перейняли Південна Корея, Таїланд і Тайвань. За деякі види закордонні колекціонери платять по 1,5–2 тис. євро. У нас щепленням займаються кактусівники-любителі переважно для поповнення власних колекцій.

Прищеплювати кактуси бажано влітку або навесні. Узимку можна хіба що для порятунку хворої рослини. Тоді обрізають уражену частину стебла й до неї прищеплюють частину здорового. Головне для будь-яких видів — правильно поливати.

Два кактуси зростаються за два-три тижні

Для прищеплення треба взяти два кактуси. Один буде основою з корінням, другий — верхівкою, "квіткою". Для кактуса-основи найкраще підходять колоновидні: цереуси й харісії. Бажано, щоб у них було небагато бокових пагінців.
— Кактусівнику знадобиться довгий і гострий ніж або бритва, щоб відрізати стебла обох рослин одним рухом, — каже Альберт Мігач з агрофірми "Квіти України". — Краї кактуса-основи треба трохи обрізати.
У місці зрізу має виступити сік. Це означає, що рослина здорова й підходить для щеплення. На відрізаній частині відтинають невелику кришечку — нею накривають зріз, щоб не висихав. Кактус-прищепу також зрізають ножем і прикладають до основи. У центрі кожного стебла є серцевина. Ці кружечки обох кактусів мають збігатися. Тоді вони нормально приживуться. Коли дві частини з"єднані, радять кілька разів їх провернути, щоб витіснити повітря.
Поверх прищеплених частинок натягують дві резинки. Закріплюють під низом вазона. Вони допомагають клітинам підщепи й прищепи зростися. Відкриті частини прищепи радять посипати порошком сірки.
Прищеплені рослини кілька днів треба тримати в теплі (25–30 градусів), доки місце зрізу не підсохне. Потім їх можна перенести у вологіше приміщення й добре поливати. Єдина засторога: крапельки води не мають потрапляти на зріз. Тому, доки кактуси не приживуться, обприскувати їх не можна. Приростають частини одна до одної два-три тижні.

×