"У жовтні щороку збираю калину на дачі в селі Пухівка під Києвом, — розповідає киянка 71-річна Алла Андрєєва. — Головне встигнути до перших заморозків, щоб ягоди не померзли. Із гілки зрізаю гроно ягід, а потім сушу на балконі".

Сушені ягоди жінка пересипає в банки, засипає цукром і ставить у холодильник. За кілька днів проціджує сік через марлю. Каже, так робила ще її баба Марія Павленко, яка жила на Херсонщині.

Дачу в Пухівці Андрєєви купили майже 20 років тому. Ділянка розташована за кілька метрів від Десни. Тут росло кілька кущів калини. Згодом жінка посадила ще два 3-річні саджанці. Завдяки близькості до підземних вод вони швидко прийнялися.

— Саджанці висаджувала восени, до перших заморозків, — розповідає Андрєєва. — Перед тим удобрила цю частину ділянки перегноєм. Син Михайло викопував під них ямки, як для плодових дерев — на штик лопати. Посаджені кущі добре полили й накрили торфом, щоб у землі довше зберігалася волога.

Старе гілля лише тягне поживні речовини

Навесні жінка удобрила саджанці нітроамофоскою. Добриво містить азот, фосфор і калій. Щоб кущі добре плодоносили, мінеральні добрива вносить щовесни, а органічні — кожні два роки восени, щоб підживити коріння перед зимою.

— У калини плодоносять молоді пагінці. Тому старе гілля щороку зрізаю, бо воно лише тягне поживні речовини, а користі від того ніякої. Також прибираю засохле й поламане гілля. Щоб не було бур"янів, улітку розпушую ґрунт біля кущів.

У 80-річного киянина Юрія Гиля на дачі біля Гребінки, що в Полтавській області, понад 20 років ріс гіллястий кущ калини. Чоловік виростив його із дворічного саджанця. Щороку він рясно родив ягодами.

— Калиновий кущ ріс на межі чорнозему і солончаків, — розповідає Гиль. — Це була моя гордість, навіть свою садибу назвав "Калина Червона".

Для яблунь ґрунт на ділянці не підходив, вони швидко всихали, а калина добре прийнялася. Кущ був заввишки майже 2 м, мав 4 м у діаметрі. Коли кущу калини було 15 років, чоловік посадив неподалік два горіхи. За кілька років помітив, що калина почала всихати.

— Горіхи мають потужну кореневу систему й розлоге гілля, — пояснює Юрій Гиль. — Коли вони виростають, пригнічують фруктові дерева чи кущі, які ростуть по сусідству.

×