"Сміття зберігаю на балконі. Чоловік свариться" - на станцію сортування за місяць приносять 10 тон відходів

9

Фото: Тарас Подолян

У підвальне приміщення заходить блондинка з чорним пакетом на 120 л.

"Я поспішаю. Відсортувати не встигли. Залишу?" - каже.

"Ну хіба так можна? – чоловік зривається на крик. – Всі хочуть галочку поставити, що хороші, піклуються про навколишнє середовище. Але до кінця свою справу не роблять. Чи так важко кожен вид пластику кидати в окремий пакет?"

Блондинка перепрошує і швидко йде. Пакет залишає.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Екологічна свідомість: чому потрібно відмовитися від стаканчиків для кави

Це - станція сортування сміття No Waste Recycling Station у столичному Голосієвському районі.

 

У Києві діє близько 50 точок прийому сортованих відходів, які беруть 2-5 видів матеріалів. No Waste Recycling Station - перша точка, яка займається більше як 10 видами. Її торік у травні відкрив громадський проект "Україна без сміття", який започаткувала киянка Євгенія Аратовська.

"Сортування відходів – це класна звичка, яка затягує. Усе підряд кидати до смітників – дуже тупо. Таке роблять ті, хто не розуміє наслідків. Це те саме, що не прибирати квартиру, не мити волосся чи не чистити зуби", - каже вона.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лайфхак для приваблення туристів: у Криму сміття розвішали на деревах

 

Євгенія 5 років жила у заміському будинку. Звикла компостувати органічні залишки.

"У перший день, коли повернулася до Києва, я зрозуміла, що не можу викидати органіку у відро. Почала шукати спосіб, як переробляти відходи в умовах міста, - розповідає дорогою від метро Васильківська до станції сортування. Вона у сукні і піджаку. На плечі несе рюкзак. - Я почала шукати підказок в інтернеті. Натрапила на інформацію про сортування сміття.

Пункти прийому вторсировини зазвичай розташовані далеко і не мають чіткого графіка роботи. Зрозуміла, що ситуація не зміниться, якщо сама не візьмусь за це. Створила перший мобільний пункт прийому вторсировини "Майстер добрих справ", а за два роки – станцію сортування".

Вона розташована неподалік метро, на вул. Михайла Максимовича, 8. Це промзона зі складськими приміщеннями. Орієнтиром для відвідувачів служать синьо-жовті ворота та картонна фігура Залізної людини із пляшкою в руці. "Ми здатні разом побороти цю пластикову навалу", - запевняє супергерой.

 

У підвал ведуть бетонні сходи. Біля входу стоїть гора сміттєвих пакетів з відходами, що спаковані для вивозу.

"Накопичилося за суботу-неділю, — каже засновниця. – Сьогодні мали вивезти, але наш водій не вийшов на роботу. Терміново шукаємо іншого".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Учені винайшли пожирач пластику

Попід стінами - 27 картонних контейнерів. На кожному листок із поясненням, для яких відходів призначений цей бак. Посередині – стіл. На нього висипають принесене для сортування сміття.

 

"Відходи мають бути помиті, висушені та ущільнені. Найбільше - пластику, під нього відведена ціла стіна, - каже Аратовська. - Кілька контейнерів для паперу - білий папір, картон, журнали, газети, флаєри і картонна упаковку з кольоровою ламінованою обгорткою.

Нещодавно поставили контейнер "Інше". Сюди скидаємо "хвости" - пластикове, але не марковане сміття. Ніхто не хоче брати на себе відповідальність за його переробку.

Не приймаємо органічні і небезпечні відходи: люмінісцентні лампи, термометри, ліки".

 

Сортувати відходи відвідувачам допомагає працівник станції 70-річний Аркадій. Він у робочій синій жилетці. Працює тут від моменту заснування. Це він лаявся із блондинкою, котра принесла пакет неперебраного непотребу.

"За спеціальністю працювати вже не беруть. Раніше був інженером-проектувальником, очолював відділ, - розповідає чоловік. – Отримую 2,2 тисячі гривень пенсії. Тут заробляю 2,4 тисячі".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ходили люди і радили не відкривати писка" - на Львівщині рекультивують смітник за американською технологією

Киянка Наталія Ковальчук вперше принесла сюди сміття. Їй допомагає 4-річний син Ілля.

"Надивилися роликів про морських черепах, які заплутуються у пластику, та китів, які ковтають поліетилен. Вирішили, що із цим треба щось робити, - каже. - Частину викидаємо під будинком. Там встановлені контейнери для скла, паперу, заліза, певного виду пластику. Решту машиною привезли сюди.

Син вже знає, що все підряд кидати у відро не можна. На відпочинку теж розділяємо відходи і забираємо з собою. Сортоване сміття зберігаю на балконі. Чоловік свариться".

 

"Це в "Інше" положить? – Аркадій тримає шторку від сонця для лобового скла автомобіля, покриту фольгою. – Вона порвана. У нас така була. Спитав у зятя, чи йому не треба. Відмовився: "Мені порвана у нову машину не потрібна".

"А я невибаглива, можу взяти, - Євгенія кладе шторку на стелаж при вході. Тут зберігають речі у задовільному стані. – На поличці іноді собі щось цікаве знаходжу. Сюди приносять книжки, часом – іграшки, декоративні речі".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Столичним школярам платитимуть за сортування сміття

На полицях лежать порожній фотоальбом, збірка оповідань Антона Чехова, підручники з основ здоров'я та англійської мови.

Утримання приміщення коштує 40 тис. грн щомісяця. На здачі сміття заробляють удвічі менше.

"Щоб покривати різницю, продаємо наші коробки для сортування в офісах, читаємо лекції для компаній, збираємо благодійні внески. Кошти з останнього заходу направили на нову станцію. Плануємо відкрити у червні. Вона буде класна: більша і сучасніша".

 

Найбільше відвідувачів – у вихідні. За суботу і неділю приходять до 100 сімей.

"Люди їдуть на таксі, велосипедах, приходять пішки, - розповідає засновниця. – Дехто добирається з Троєщини - іншого кінця міста. Одна жінка їздить до нас з Виставкового центру на велосипеді – вся обвішана пакетами, як в Індії. Робить це і в мороз, і в спеку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розробили додаток, який моніторить вивезення сміття

Не вимагаю, аби друзі сортували сміття. Це має бути свідомий вибір людини. Моя мама спершу казала: "Я вже не навчуся". Потім переглянула кілька передач, побачила, як я це роблю. Тепер питає поради, як правильно відсортувати. Хочемо, щоб люди не думали, що сміття - це щось огидне. Станцію тримаємо в порядку: тут немає неприємного запаху. Люблю, щоб око відпочивало, навіть якщо споглядає відходи".

×