Фото: Тарас Подолян

Біля Михайлівської площі у Києві утворився затор. Патрульні пропускають автомобілі прилеглими вулицями у бік центру. Дороги перекрили. Бо сьогодні у місті відбуваються святкування 1030-річчя від Дня хрещення Київської Русі. У столиці проходить хресна хода Української православної церкви Московського патріархату.

"Рух Михайлівською на Хрещатик заборонений. Їдьте в об'їзд через Велику Житомирську", - пояснює старший лейтенант поліції Дмитро до жінки на синьому BMW. Та сигналить і нервово розмахує руками.

Обабіч дороги біля автобуса "Еталон" курить чоловік років 50. На безіменному пальці правої руки срібна каблучка з написом "Спаси и сохрани".

"З Житомира привіз жінок і батюшку на хресну ходу, - каже водій Микола. - Вони пішли на молебень. А я чекаю, поки все закінчиться".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бородатий Добкін, Литвин і співак Гришко: хто ходив із церквою Московського патріархату Києвом

 

Священики й віряни йдуть через Трьохсвятительську вулицю до Володимирської гірки. Там читає молебень митрополит Онуфрій. Щоб потрапити на гірку потрібно пройти через металеві рамки, кордон нацгвардійців і патрульних. Вони з металошукачами оглядають сумки.

"Яке ви маєте право мене обшукувати? Я буду жалуватись!", - огрядний чоловік зростом близько 2 метрів не хоче відкривати пакет BOSS. На крик обертається жінка у довгій червоній спідниці. Біля Стіни пам'яті полеглих за Україну, що на мурах Михайлівського Золотоверхого монастиря, запалює лампадку. Хреститься і ставить її біля двох зів'ялих троянд.

"У мене син майже рік воює на Донбасі проти цього клятого Путіна. А вони в честь нього ходу влаштовують, за Кирила моляться. Що це за патріарх, якщо він Путіна на війну в Україні благословив, - каже киянка Лариса Василівна. - В умовах російської агресії ніякої Московської церкви не повинно бути".

Після кількох хвилин крику і погроз чоловік показує пакет. Низькорослий патрульний дозволяє пройти через рамки.

"Я слышала, что во время молебня никогда не идет дождь. Вот и сегодня с утра моросило, а сейчас облака словно разошлись, - каже дівчина у довгому сірому платті на підборах. Тримає під руку високого рудого хлопця. Йдуть у напрямку парку. - Давай не будем вниз идти. Там слишком много людей и грязь после дождя".

"А к Лавре пойдем?", - запитує хлопець.

"Ну, да. Пройдемся".

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Портрети Кирила і Миколи "вєлікого царя": показали відео з хресної ходи

У парку - тисячі вірян. Стоять на тротуарах і траві, сидять на лавочках і бордюрах.

Під деревом жінка стелить плащ-клейонку. Сідає і розстібає чорні чоботи.

"У нас в селі одна церква - Московського патріархату. Туди й ходимо. Яка різниця, де молитися. Бог один на світі. Московський батюшка мене хрестив, московський буде хоронити. Нічого я міняти не хочу. Нащо? Це ж ті самі вареники, тільки в другій мисці, - каже 48-річна Галина. З 16-річною донькою приїхала до Києва з Тернопільської області. Втретє бере участь у хресній ході. - Чоловік залишився вдома. Він таке не любить. У церкву раз на рік ходить - на Паску".

Донька Галини закінчила розмовляти по телефону, підходить до матері. На голові - темно-синя хустина. Такого ж кольору довга спідниця.

"Коли вже до Лаври підемо? Я втомилася. Їсти хочу". Сідає на плащ. З сумки дістає печиво.

Жінка з рюкзаком у руці швидко йде тротуаром, оминаючи натовп. Показує дорогу двом хлопцям із загону швидкого реагування. Ті з раціями і валізою йдуть позаду.

"Чоловікові погано. Каже, що голова крутиться".

Чоловік у білих брюках і футболці сидить на бруківці.

"Пройшло б. Навіщо людей дьоргати", - озивається до дружини.

Хлопець із надписом на футболці "Червоний хрест" міряє тиск.

"140 на 80. Трохи високий. Може вас до "швидкої" провести? Полежали б там".

"Я на молебень приїхав, а не вилежуватися. Таблєтку дайте, щоб пройшло. Нам ще до Лаври треба".

Поруч на бруківку сідає літня жінка років 70. На шиї дерев'яний хрест розміром з долоню. На землю кладе ікони з образами святих.

"І мені поміряйте. Я гіпертонік. Мені треба знати давлєніє. Контролірувати".

"Ми просто так тиск не міряємо, - каже медик. - Вам погано? Ні. Вибачайте".

"Мене цей Київ захоронить. Помру і ніхто не поможе".

"Тут сотні людей, а нас - два патрулі. Ми не можемо кожному міряти тиск, - пояснює волонтер Червоного хреста 20-річний Андрій Дарменко. - Автомобіль "швидкої" сюди заїхати не може. Ми надаємо першу домедичну допомогу. Якщо цього замало, допомагаємо дійти до "швидкої".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Єдина помісна церква: колишній "регіонал" лякає громадянською війною

Молебень на Володимирській гірці триває півгодини. Чим ближче до його закінчення - тим більше людей рухаються на вихід.

"Кристина, держи за руку Даню. Не отставайте", - гукає дівчинці років 8-ми жінка в хустині у чорний горошок. У колясці попереду везе хлопчика до 2 років. Зупиняється біля вільної лавки. Перев'язує хустинку. Поруч стоїть священик у чорній рясі. На грудях - золотий хрест. Розповісти щось про свято і молебень відмовляється.

"Грех такие вопросы задавать в такой-то день. Вы бы лучше святую проповедь послушали".

 

"И платок одели на голову", - у розмову встряє чоловік років 40 у білій футболці Nike. У руках тримає iPhone.

"А ви чому на молебень прийшли?", - запитую.

"Помолиться пришел - почему же еще".

"Підтримуєте Московський патріархат попри війну?".

"Нет никакой войны с Россией. Сами начали эту гражданскую войну. Теперь и церковь какую-то провозгласить хотят".

О 13:30 колона рушає до Києво-Печерської лаври. Там має відбутися всеношне богослужіння.

×