Село Сосонка Вінницького району чи не єдине село в Україні, де в часи Голодомору писали справжню причину смерті місцевих жителів.
"Ці документи збереглися у Вінницькому державному архіві. Також у краєзнавчому музеї є записи 1932-1933 років в актах про смерть, де в графі "причина смерті" голова сільради та секретар на свій страх і ризик писали дійсну причину смерті "помер від голоду", - говорить завідуюча сільською бібліотекою Тетяна Веприцька.
У селі сьогодні провели панахиду на місцевому кладовищі, де в роки Голодомору вивозили напівживих людей та скидали у загальну яму і закопували.
Потім провели мітинг-реквієм і місцевій бібліотеці.
У селі була своя Сосонська Мати Тереза Ганна Романенко. Вона була дружиною сільського голови Прокопа Романенка. В колгоспному дитсадку варила їсти дітям, які найбільше потрепали від голоду, дітям –сиротам, батьки яких померли від голоду.
Траплялися випадки людоїдства. Найстрашніше – батьки їли власних дітей. Їх рубали і варили, щоб врятуватися.
"В червні 1933 року секретар села Семен Мороз записав в Акті про смерть маленької дівчинки: Романенко Ганна. 3 роки. Причина смерті – зарізав батько для їжі. Разом з головою села писали правду навіть тоді, коли після спеціально проведеної наради у "верхах", потрібно було писати "причина смерті - невідома", - додає Веприцька.
"Мою бабусю розкуркулили. Забрали корову. Коня, хліб, цукор, борошно, одяг і навіть скриню. Помагала іншим, а сама голодувала. Розповідала, що у селі одна баба їла чужих дітей. Навіть своїх онуків", - говорить Вікор Собко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський про Голодомор: ніколи не забудемо і не пробачимо
На реквіємі наголосили, що цю трагедію треба згадувати не лише у День пам'яті.
"Я би ці списки померлих чіпляла у фойє на виборчих дільницях. Щоб люди дивились і думали. В українців дуже коротка генетична пам'ять. Спочатку в людей відбирають свідомість, далі волю, а насамкінець – шматок хліба. Наша історія йде по колу. Треба все робити, щоб це не повторилося. Треба пояснювати молоді. Коли дивилась на результати виборів, то не вірилось, що це голосували нащадки тих людей, які померли під час Голодомору", - говорить письменниця Валентина Сторожук.
Десятки активістів у Львові, Києві, Одесі та Харкові вийшли до консульств Росії, бо вважають Москву винною у смерті мільйонів українців під час Голодомору 1932−1933 років.
Активісти розклеїли листівки біля консульства з написом: "Тоді їх міг врятувати хліб, тепер нас врятує пам'ять".
Коментарі