Учора о 18.30 на старому трапі Львівського аеропорту приземлився військовий літак. На своєму борту він привіз 11 військових 24 та 80- бригад. Вони загинули 14, 17 та 18 серпня від артелерійських обстрілів терористів. Прощатимуть з ними завтра.
Рідні та близькі загиблих військових до аеропорту почали з'їжджатися ще о 16 годині. Було повідомлення, що тіла привезуть о 17. Та прощання з десантниками затягнулося в Києві. Літак вилетів пізніше. Від горя та спеки матері і дружини померлих ховаються в затінках.
"Я його так просила вернутися. Кажу, та ти вже 5 місяців там воюєш, най хтось інший піде,приїдь відпочинь. А він ні мамо, то є служба. Я солдат. Кажу: їсти хоч маєш що? Казав що так. Вже потім довідалася, що говорив мало не напівпритомному стані. Вони один пайок на шістьох ділили. Один автомат на трьох. Як воювати так можна", - ридає мати покійного бійця. Жінку підтримує чоловік.
"І я з своїм говорив, питав як справи. А в них у воєнних завжди все хорошо. Потім вже розповідав, як входили у звільнені міста, їм тоті пайки роздавали, а вони їсти не могли. Казав мій Тарас: та як мені кусок в горло полізе, коли з підвалу дітей звільняєш, а вони на тебе голодними очима дивляться. З ними ділилися", - долучається до розмови батько покійного солдата.
До родичів загиблих поспівчувати підходять чоловіки у синіх беретах з офіцерським пагонами.
Жінки обурюються.
"Чого ви тут, чому ви не воюєте? Співчуття нам ваше не потрібне. Дітей кинули на м'ясо, а самі для картинки тільки в то АТО їздили. У вас діти малі, а у нас, хто? У нас уже нема дітей, - ридає 53-річна Любов". Жінці стає зле, медики приносять їй заспокійливе.
Близько 18, до службового входу на аеродром, біля брами, вишиковуються десантники та солдати сухопутних військ. Командири нагадують, що труни з літака виноситимуть по чотири, одразу кластимуть у катафалки.
Через півгодини приземляється літак. Тіла до машин несуть під військовий оркестр. Звучать прощальні постріли. Наймолодшому загиблому Михайлу Романевичу було лише 19 років. Його поховають завтра у Турківському районі. Прощатимуться в середу ще з 21-річним Тарасом Кулєбою з Городоцького району, 23-річний Юрієм Доманським та 20- річним Владиславом Муравйовим зі Львова. 33-річним Назаром Петриком з Пустомит, 22-річним Ігорем Добровлянським з Самбора,25-річним Володимиром Поповичем з Жидачівського району, 25-річним Іваном Пасевичем з Волині. 23 –річним Тюріковим з Закарпаття, з 19-річним Олександром Філем з Тернопільщини та з 50-річним Сергієм Подрогним. Хлопці загинули 14, 16, 17 та 18 серпня в Луганській області від обстрілів "Градами".
"Сьогодні привезли чотирьох хлопців з нашої бригади. Всього загинуло 5. Це герої, справжні українці, які боролись за свободу. Маю одне прохання до людей, щоб люди пам'ятали наших героїв", - ледь стримуючись від сліз каже майор Ігор Циганко, з 24 механізованої бригади.
Військових проводять від вигуки "Герої не вмирають".
1 
1
Коментарі