22 вересня львів'янка Галина Бундз постелила у холі львівського апеляційного суду матрац з ковдрою й заявила, що буде там жити. Таким чином вона проводить безстрокову акцію протесту через незаконне, на її думку, виселення з квартири.

"У 1990 році будинок у якому проживала наша сім'я знесли для потреб міста, нам в обмін видали іншу двокімнатну квартиру, - розповіла протестувальниця. – Жили ми з чоловіком і дочкою Мартою. Потім з чоловіком розлучились, я з донькою лишилась проживати у нашому спільному помешканні. У нього з'явилась нова дружина – Ківа Каріна і дитина. Ту дитину він прописав у нашій спільній квартирі".

Після смерті колишнього чоловіка Галини, Карина подала позов до суду з наміром виписати Галину й Марту з квартири.

"Суд Сихівського району міста ухвалив рішення, що у квартирі мають бути прописані усі троє прописаних осіб – Я, моя донька і друга донька чоловіка, - продовжувала Галина. – А Каріна подала на апеляцію, де суддя, порушуючи усі мої конституційні права лишив мене з донькою даху над головою. Тому ми будемо жити тут".

Галина переконана, що суддя Богонюк Микола Ярославович, який розглядав її справу в апеляційному судді, отримав хабар за своє рішення.

"На мою думку, Богонюку заплатили, щоб він так грубо порушив закон і вигнав нас на двір, - сказала вона. – Або, приймаючи таке рішення, він мав надати нам в обмін інше житло, адже наше першочергове житло знесли в інтересах міста. А так, суддя зробив нас бомжами".

Поспілкуватись із суддею Богонюком не вдалось. Робочий день у суддів починається з 9:00, до 11:00 Миколу Ярославовича не вдалось помітити у приміщенні апеляційного суду. Охоронці повідомили, що суддя буде трохи пізніше.

"Галина жодного дня не проживала у квартирі, за яку судиться. – сказала у телефонні розмову Карина Ківа. – Там жила я з дитиною. А вже після смерті чоловіка Галина вирішила відібрати цю квартиру у нас. Сказала, що має гроші і все купить. Та їй не вдалось. Суд став на нашу сторону".

×