240 років тому, у 1779 році, домініканці збудували Свято-Преображенський кафедральний собор у центрі Вінниці.
Історія собору починається у 1639 році, коли було вирішено заснувати новий монастир на землях Вінниці як частину дерев'яних оборонних споруд фортеці.
Головним ініціатором спорудження став Стефан Черленковський, а землі було виділено Яном Ордживольським.
Згодом, під час визвольної боротьби Богдана Хмельницького, домініканці були змушені покинути будівлю, рятуючись від військ Максима Кривоноса.
У 1758 році граф Михайло Грохольський приймає рішення про реконструкцію костьолу зі зведенням у його стінах родової усипальниці Грохольських.
У 1772 році після російсько-польських воєн храм поступово занепадає, а у 1832-му його взагалі закривають.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Храм Святого Сімейства тепер будують офіційно
Особливе місце, яке займав вінницький Свято-Преображенський собор у православному світі підкреслює той факт, що саме йому була дарована в 1865 році Дарохранительниця (посудина для зберігання святих дарів) майбутнім імператором Олександром III як данина скорботи про померлого брата Миколу.
Громадянська війна (1917 – 1923) принесла православному храму розорення.
Лише у 80-х роках ХХ століття в стіни костьолу починає повертатися духовність – відкрито зал органної та камерної музики. А пізніше відбувається повне відродження храму – його передають у лоно православної церкви Московського патріархату.
Зараз собор належить Українській православній церкві. Він став оплотом просвіти та культури, який крім богослужінь надає дах великій церковній бібліотеці, духовному хору і театру-студії "Лампадка".
В 19 кілометрах від Гайсина, в межах невеликого села Тишківська Слобода, знаходиться знаменита обитель – Свято-Успенський діючий чоловічий монастир. Його слава лине не лише на Вінниччину, а й за межі України. З давніх часів його ще називають Гранівським.
Коментарі