Фото: Ольга Стенько

Великодньої ночі в полтавських храмах східного обряду проводилися святкові богослужіння. Людей було порівняно небагато - десятки вірян проти сотень та тисяч, які були рік тому.

Кореспондентка Gazeta.ua побувала на службах у кількох церквах ПЦУ та РПЦ.

Уперше не проводили нічну святкову літургію у Свято-Успенському кафедральному соборі ПЦУ. Храм закритий. На вхідних дверях висить оголошення, що служба пройде о 06:00 і буде транслюватися в прямому ефірі на місцевому телебаченні.

За кількасот метрів біля Спаської церкви РПЦ в Україні стоять біля 50 людей. Слухають службу через динаміки на вулиці. На асфальті через кожен метр намальовані кола - місця, де ставити кошики для освячення. На подвір'ї та біля огорожі чергують із півтора десятка поліцейських у масках.

- Шкода, що не пускають усередину. Але дочекаємося поки батюшка вийде святити, - говорить 48-річна Лариса. - Принесла тільки паски та яйця. Ковбас і алкоголю ніколи не беру.

Неподалік Свято-Миколаївського храму Православної церкви України в машині сидять двоє патрульних. Дозволяють зайти усередину. Там п'ятеро парафіян, священнослужителі та півча. Стоять камери — служба транслюється в інтернеті.

Священник та паламарі у святкових червоно-золотих ризах. Після закінчення служби батюшка запрошує до причастя п'ятьох вірян. Це усі, хто присутні на літургії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський подякував українцям за свідоме святкування Великодня

На сусідній вулиці – храм Віри, Надії та Любові російської церкви. Тут зо два десятки вірян на просторому подвір'ї, дотримуються дистанції. Слухають службу. Виходить священик сповістити, що Христос Воскрес.

- Воістину Воскрес! – відповідають в унісон парафіяни та кланяються.

На асфальті стоїть один кошик, вкритий вишитим бісером рушником. У декількох людей в руках пакети. Більшість не має нічого.Кажуть, що прийшли причащатися, а правоохоронці не дозволяють.

- Чого це не можна в храм? А як причащатися? – невисока жінка в років 50 підходить до патрульного. Русяве волосся прикриває яскраво-червоним прозорим шаликом. - Я витримала увесь піст. Висповідалася. А тепер мене не пускають. Чому ж увесь тиждень дозволяли в усіх храмах бути? І на Вербну неділю. Ми всі в масках! Це нонсенс – в магазин усі ходять, у транспорті їздять. А тут не можна.

На подвір'ї жіночого Хрестовоздвиженського монастиря із 30 людей стоять подалі один від одного. Частина тримають пакети. У церкву заходять по двоє. Біля входу до обителі в машині чергують двоє поліцейських. За громадським порядком слідкує монастирська охорона.

- За сімейною традицією паски свячу вночі. Одну собі лишу, а іншу відвезу батькам, - 29-річний Олексій виходить із таксі.Випічка і фарбовані яйця складені у пакеті. - Коронавірус перебільшений. Не така це загроза, як усім кажуть.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як українські зірки святкують Великдень - добірка фото

Біля головного храму зустрічаю худорлявого чоловіка. Представляється Віктором. Розповідає, що в монастирі дотримуються всіх норм і правил карантину. Однак, не можуть відмовити ревним вірянам в їх праві – відзначити велике свято.

- Я не вірю в цей вірус. Його насправді немає. У нас просто намагаються забрати Бога. Але наша віра сильна. Дивіться, що мені прислали, - показує на екрані телефону чорно-білу світлину. На ній багато людей в храмі. – Це люди в Ленінграді прийшли на великодню службу в 1942 році. А тоді була комендантська година. І люди не боялися. Чому ми зараз повинні страшитися?

Великодня ніч у Полтаві та області пройшла спокійно, кажуть у обласній поліції. Чергували понад тисяча правоохоронців.

- Правоохоронці не ставили за мету порахувати кількість вірян у храмах. Але масового відвідування не було. Там, де люди намагалися заходити в храми, поліція просила цього не робити. Зверталися до настоятеля, щоб провів бесіду з парафіянами. Жодного протоколу не склали. Люди дотримувалися правил, - розповів речник ГУ НП в Полтавській області Юрій Сулаєв.

×