Археологи презентували писанки часів Київської Русі

11

Фото: vgolos.com.ua

Археологи показали одні із найдавніших писанок Галичини. Їх віднайшли у древньому Пліснеську.

Цьогоріч науковці мають намір розкопати нові частини курганів і городища, - про це пише ZAXID.NET

Ці писанки датують кінцем X-XIII століття. Їх знайдено у Пліснеську, у курганах варязької знаті. Вони керамічні із кульками-брязкальцями всередині, були язичницькими оберегами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відкрили виставку писанок етнічної українки

"Писанки є дуже добрим прикладом двовір'я, яке панувало тут в XІ-XII століттях. Тобто після завоювання земель Білих хорватів Володимиром Святославовичем тут починає впроваджуватися християнство, впроваджується воно доволі повільно і церква намагалася адаптувати ці язичницькі символи до своїх канонів", ‒ розповідає працівник заповідника "Давній Пліснеськ" Віталій Ляска.

Археологи показали речі, які викопали із язичницького капища у Пліснеську ‒ ритуальний ніж, фібули, прикраси.

"Це фактично у Пліснеську існувало святилище, на якому навіть практикувалося принесення людей в жертву. Там знайдено цілий жертовний пояс, де були перепалені людські кістки. І ці речі походять з цього поясу, зокрема великий ніж скрамасакс кінця Х століття, який також міг використовуватися у певний обрядодіях", ‒ додав Віталій Ляска.

Із християнських часів мають фрагменти плитки із підлоги церкви, яка постала на місці язичницького святилища. Усі ці речі доступні для огляду у музеї Львівського національного університету імені Івана Франка.

Археологи готуються до нового сезону експедиції. Пліснесько ‒ слов'янський мегаполіс Білих Хорватів і давньоруське городище, територією більше за тогочасний Київ у кільканадцять разів. Місто датують VІІ–Х століттям, його спалив князь Володимир Великий, із тих часів до нас дійшли кургани із захороненням варязької дружини.

Влітку науковці продовжать розкопувати і городище, і могильник.

×