29 квітня 22-річна Дарія Бражник із Сем'янівки Полтавського району стала чемпіонкою Європи з пауерліфтингу. Перемогла у ваговій категорії до 43 кг, із сумою триборства у 320 кг.
Дарія Бражник має 155 см зросту, важить 42 кг. Пауерліфтингом займається п'ять років. Починала з секції в Полтавському техуніверситеті.
Як почала займатися пауерліфтингом?
В університеті була пара з фізкультури. Всіх запрошували відвідувати секції, зокрема, пауерліфтинг. Не знала, що на мене чекає, просто вирішила спробувати. Після першої крепатури було боляче, навіть задумалася — навіщо це треба? Зіграло роль навчання. Я вступала на контракт на IT-спеціаліста. Аби перевестися на бюджет, мала займатися в секції або у КВНі. Це додає бали на сесії. КВН і пауерліфтинг певний час суміщала, але зупинилася на спорті.
Розкажіть про перші змагання
У грудні 2014-го на обласному рівні. На той час я тренувалася лише три місяці. Посіла перше місце в категорії "дівчата". У березні вже виступала на Всеукраїнському чемпіонаті, де теж отримала золото.
На третьому курсі в Данії були перші міжнародні змагання з класичного пауерліфтингу. Посіла друге місце. Підготовка тривала півроку, довелося взяти перерву в навчанні — перейшла на індивідуальний графік.
Як готувалася до чемпіонату Європи 2019-го?
Тренування відбувалися чотири рази на тиждень. Щоразу по 4 години. Зранку їхала із Сем'янівки на пари, після них до вечора — в залі. Щодо харчування, то збільшила кількість білків, загалом не змінювала радикально свій раціон.
Які стосунки з тренером?
Тренерка — Оксана Гордієнко, раніше змагалася на світовому рівні. Жодне моє тренування не пропускає, пише індивідуальні програми. Розуміє і по-жіночому, коли немає настрою, намагається відволікти або покращити його.
Поганий настрій буває часто, але пропускати заняття через це не буду. Переборюю себе.
Що найважче в тренуваннях?
Наприклад, на перших дуже тягнуло м'язи. Також важко було без техніки. Я не вміла виконувати половину вправ, могла пошкодити плече чи руку, якщо неправильно піднімала вагу. Зараз навчилася відчувати тіло — розумію, коли треба закінчити вправу, аби не травмуватися.
Як вдається поєднувати спорт із навчанням?
Коли займалася в секції, це не було проблемою. Тренувалася під час пари на фізкультурі, двічі на тиждень. З другого семестру першого курсу почала відвідувати тренажерний зал.
Мама хвилювалася, щоб я не покинула навчання і не перейшла повністю на спорт. Але я довчилася, на останньому курсі мала індивідуальний графік. Бакалаврат закінчила з двома трійками з історії, тепер на магістратурі. Мама задоволена.
Як реагують на такий спорт близькі?
Мама хвилюється, але підтримує. Друзі і хлопець теж. Але від знайомих юнаків чула: "Ти будеш як чоловік", "Фу, жах". Якби вони хоч раз побували на бенкеті, де збираються спортсменки після виступу, то змінили б свою думку. Дівчата приходять на підборах, із зачісками, у гарних сукнях, спортивні й підкачані. Дуже жіночно виглядають.
Які плани?
Як мінімум рік ще займатимуся. Далі питання в категорії. Цей рік у мене останній "юніорський". Наступний етап — категорія "жінки". Там конкуренція набагато вища. А це дуже сильні жінки, віком до 40 років, із великим стажем. Необхідно набрати вагу, щонайменше до 47 кілограмів. І це не просто жирок, а м'язи. Тобто маю бути не просто важчою, а сильнішою.
4 
Коментарі