— Люблю бувати в Полтаві. Це екологічно чистий район. Самі з Дніпра, жили тут. Потім перебралися в Москву. Щоліта приїжджаємо. Завжди купую мед. Обираю з Решетилівки. Подобається, — каже Оксана Александрова, 38 років. 31 липня прийшла на Свято меду з донькою Лєрою та племінницею Аннет. — Купила мед різнотрав'я з пасіки Матюхіних. Уперше про такий чую і пробувала. Сподобався. Може тому, що вагітна, змінилися смаки.
Традиційне Свято меду проходило у Полтаві з 30 липня по 4 серпня у рамках Ярмарки виробників. Свою продукцію привезли понад 10 бджолярів. Усі — члени обласної спілки пасічників.
— Щороку покупаю мед. Тут можна пробувати. Беру різний. Люблю острі ощущєнія, тому мені липовий нравиться. І різнотрав'я — там же різні лічебні травки. А от соняшниковий не дуже подобається, — полтавка Ганна Гонтова, 65 років, купує мед із пасіки бджоляра Вернигори. — Люблю коріандровий мед, але його нема цього року.
Мед продають продають у пластикових відерцях. Просять від 100 до 240 грн за 1 л. Коріандрового дійсно немає, кажуть пасічники.
— Поле засіяли, але коріандр був низький і сухий. Бджолам нічого було збирати. Тому на Полтавщині такий мед годі й шукати, — каже голова громадської спілки "Об'єднання "Полтавський пасічник" Наталія Сенчук, 60 років. — Привезли мед різнотрав'я, соняшниковий, акацію. За кольором ніби подібний, але в кожного пасічника має свій смак. Зібраний у різних угіддях, із різними кліматичними умовами. Василь Гаврилов із Карлівського району привіз мед із дикорослих трав, із лук. Василь Перепелиця з Котелевщини — різнотрав'я і соняшниковий. Найбільше бджолярів із Полтавського району. В Геннадія Кащука смачний мед із ріпака. У Віктора й Анатолія Ткаченків — лісове різнотрав'я, зібране на вирубках, де росте чебрець, звіробій, материнка. Якщо говорити про лугове різнотрав'я, пасічники часто висівають медоноси фацелію і еспарцет. У Сергія Хохича є мед з липи й малини.
Пасічник 60-річний Сергій Хохич живе в селі Мильці Полтавського району. Кремезний веселий чоловік із пишними вусами одягнений у білу з червоним візерунком вишиванку. Окрім меду, продає медове вино.
— Аби був набір мікроелементів, у хорошій воді розвожу два-три меди, — розповідає. — Наприклад, у гречаному більше заліза, малиновий — протизастудний. Хміль і хмелева перга дає броженіє. Як хароше домашнє вино — броде шість-вісім місяців. Потім знімаю з осаду. Вино освітляється. Пізніше ще раз знімаю — і получається отакий напій, — Сергій Володимирович показує асортимент медових алкогольних напоїв власного виробництва. — Одне на травах. Друге з абрикосовим соком. Ще є черешня й малина. Сік можна додавати, який хочеш — ягоди, терен, яблуко. Є рецепт на спеціях. Соку додаю до 10 відсотків.
Вино продають по 70 грн за 0,5 л. Дають скуштувати. Абрикосове — солом'яного відтінку, ароматне, з кислинкою. Трав'яне має темно-бурштиновий колір і терпкуватий присмак, пахне медом і травами. М'якого смаку, не міцне.
— Воно не міцне на смак, але підступне, як каже моя дружина, — сміється винороб. — Його можна вживати як веселяще, можна — як лічаще. Можна посидіти з друзями. Моя донька бере в сауну — піт харашо гонить, а алкогольної сухості немає. Пити по 50 грамів кожне утро — буде набір мікроелементів. Діткам даже в чай при простуді чайну ложечку додають. Алкоголю не буде чуть. Крєпость вина 14–16 градусів, більше не получається.
У сусідньому наметі торгує продуктами родинної пасіки сім'я Деркачів із села Абазівка Полтавського району.
— Настойка прополісу на спирту корисна при хворобах шлунка, стоматитах — щитається, як антибіотик. Настоянка підмору бджолиного — сушені бджоли, настояні на спирту. Чисте кров і корисно при аденомі й простатиті, — каже Наталія Деркач. — Принімать стільки крапель, скільки вам год. Тричі на день до їди. Пляшки вистачає на місяць. Цей продукт стає дуже популярний, часто купують.
Наталія — невістка 80-річного Петра Деркача, якого називає "дідусем". Він — бджоляр із понад півстолітнім досвідом, засновник родинної пасіки. Запрошує скуштувати медовий квас. Наливає ароматний напій із біло-зеленого кега, що стоїть на столі.
— Квас виготовляємо не перший рік. Це продукт бджільництва, — розповідає Петро Михайлович. — Меди розводимо в чистій перекип'яченій воді. Додаємо квасне сусло, яке замовляємо з Києва. Ставимо в тепло, лишаємо вибродити добу. Квас готовий до вживання. Термін придатності — тиждень.
Окрім меду, на ярмарку продавали фермерські сири та м'ясні вироби, іграшки й прикраси ручної роботи. Окремо провели ярмарок-продаж текстилю.
4 
Коментарі